Справа № 2-5321/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
“24” грудня 2010р. Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі : головуючої-судді Куліченко М.В.
при секретарі Мишко В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” про визнання форс-мажорних обставин та виплату страхового відшкодування суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з цим позовом і зазначає, що 19.04.2007 р. між нею і відповідачем укладено договір УБ- № 303433 добровільного страхування транспортного засобу автобус «WOlKSWAGEH LT-35« терміном на 12 місяців.
12.12.2007 року біля 16-00 год. внаслідок ДТП, яка виникла на 200 км. автодороги Бориспіль- Дніпропетровськ ,з вини водія ОСОБА_3, ЩО УПРАВЛЯВ ЦИМ АВТОМОБІЛЕМ, її автомобіль отримав механічні ушкодження. Про виникнення цієї ДТП вона дізналась лише 16 грудня 2007 року, оскільки вказаний автомобіль був переданий нею в оренду ОСОБА_4 і використовувався ним для перевезення пасажирів. З метою отримання страхового відшкодування, для ремонту автомобіля, в лютому 2008 року вона звернулась до відповідача, однак в страховому відшкодуванні їй було відмовлено, оскільки нею пропущено строк повідомлення НАСК «Оранта» про скоєну ДТП. Позивач просила визнати причину несвоєчасного повідомлення нею страховика про виникнення ДТП форс-мажорними обставинами, якими є те,що водій автомобіля ОСОБА_3 після вчинення ДТП, залишив автомобіль напризволяще, а сам зник з місця події, вона дізналась по це 16.12.2008 року, після чого займалась питаннями оформлення цієї ДТП органами міліції і про необхідність повідомлення відповідача про виникнення ДТП не подумала. Просила стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 14932 грн., та 6508 грн. штрафних санкцій , якими позивач зазначає розмір інфляції та 3% річних за час прострочення виплати.
В судовому засіданні позивач цей позов підтримала .
Представник НАСК “Оранта” позову не визнав і пояснив, що зазначена позивачем сума відшкодуванню їй не підлягає, через порушення умов п.2.10.2, 2.4.2.4, 2.4.3.3, 2.10.2, 2.10.4, 2.4.3.7 укладеного договору страхування.
Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх в сукупності з матеріалами даної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які виникли в зв”язку з укладенням договору страхування і врегульовані гл. 67 ЦК України. Суд встановив,що 19.04.2007 р. між сторонами укладено договір УБ- № 303433 добровільного страхування транспортного засобу автобус «WOlKSWAGEH LT-35« , належного позивачці, терміном на 12 місяців.(л.с.6-9, ) цим договором визначено ,що право керування автомобілем «WOlKSWAGEH LT-35« мають ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 1.10.1 договору)
23.4.2007 року позивач довіреністю ВЕО № 5000492 уповноважила ОСОБА_4 користуватись цим автомобілем, терміном на 5 років.(л.с. )
26.4.2007року ОСОБА_4 уклав трудовий договір з водієм ОСОБА_5 ,який і мав працювати на цьому автомобілі.(л.с )
12.12.2007 року біля 16-00 год. внаслідок ДТП, яка виникла на 200 км. автодороги Бориспіль- Дніпропетровськ ,з вини водія ОСОБА_3, ЩО УПРАВЛЯВ ЦИМ АВТОМОБІЛЕМ, якого ОСОБА_4, було допущено до управління ним і який використовувався для перевезення пасажирів, цей автомобіль отримав механічні ушкодження.(л.с. 16- 23).
Про виникнення цієї ДТП позивач дізналась 16 грудня 2007 року, 17 грудня 2007 року позивач виїхала на місце ДТП займалась оформленням відповідних документів.
За правилами п.2.10.2 укладеного нею договору УБ- № 303433 добровільного страхування транспортного засобу автобуса «WOlKSWAGEH LT-35«, страхувальник не пізніше 2 робочих днів, з моменту настання страхової події,якою є ДТП, має повідомити страховика про обставини події та подати письмову заяву про страхову виплату. Ці вимоги договору позивачка порушила і про виникнення ДТП своєчасно не повідомила відповідача, звернувшись до нього лише в лютому 2008 року і всупереч вимогам п. 2.10.4 договору страхування не пред»явила пошкоджений автомобіль для огляду страховику.
Суд встановив,що власник автомобіля,який уклав договір страхування цього транспортного засобу, відповідно до п.2.4.2.4 договору страхування, не повинен використовувати цей автомобіль, як засіб таксі, або проведення навчальної їзди,якщо ця умова не зазначена договором. За правилами п 2.4.3.7 цього ж договору передача страхувальником транспортного засобу в оренду,лізинг, без письмового узгодження з страховиком , порушення цих вимог дає підстави страховику відмовити в виплаті страхового відшкодування. Вказані вимоги договору страхування позивачем теж було порушено, оскільки встановлено,що спірний автомобіль нею було здано в оренду (користування) ОСОБА_4 і використовувався ним для перевезення пасажирів.
За правилами п. 2.4.3.3 договору страхування, страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування,якщо особа ,що керувала транспортним засобом після ДТП залишила місце пригоди чи ухилилась від проведення перевірки на дію алкогольних напоїв. Суд встановив,що водій автомобіля ОСОБА_3, після вчинення ДТП залишив місце пригоди і зник.
За висновком суду , сукупність вказаних порушень,допущених позивачем дала підстави відповідачу для відмови в виплаті їй страхового відшкодування і такі його дії є правомірними.
Посилання позивачки на те,що відповідачу було відомо про виникнення даної ДТП з повідомлення ОСОБА_8 (потерпілого від ДТП), який по відомив НАСК «Оранта» про виникнення даної ДТП, на такий висновок суду не впливають, бо судом встановлено,що ОСОБА_8, як потерпілий від ДТП , будучи застрахованим в НАСК «Оранта» за укладеним ним договором страхування його автомобіля – дійсно повідомив НАСК «Оранта» про страховий випадок,що стався з його автомобілем і до обов»язку позивачки повідомити відповідача про страхову подію,що сталась з нею, відношення не має. Вимогу позивачки визнати форс-мажорними обставинами неможливість її своєчасного повідомлення НАСК» Оранта» про ДТП, її незнанням про виникнення ДТП, необхідністю тривалого часу для оформлення документів про ДТП,її розгубленість в цій ситуації суд відхиляє як необґрунтовану. З часу виникнення ДТП (12 грудня 2007 року ) до часу її звернення до відповідача ( лютий 2008 року), пройшов тривалий час, за який вона мала можливість в найкоротший можливий термін повідомити відповідача про такі події та повідомити про те,де перебуває пошкоджений автомобіль, для його огляду страховиком. Інших переконливих причин неможливості виконати вимоги укладеного договору страхування позивачка не наводить і суд їх не встановив.
Зважаючи на те, що відповідно до вимог ст. 988 ЦК України страховик має обов»язок здійснити страхову виплату за умови виконання страхувальником умов укладеного договору , а позивачкою такі умови договору були порушені – її вимога не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 213-218 ЦПК України, гл.67 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” про визнання форс-мажорних обставин та виплату страхового відшкодування – відмовити за необгрунтованістю.
На вказане рішення може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів, після його проголошення.
Суддя: