Дело №6-
34 2007 год
У Х В А Л А
Іменем України
13 березня 2007 року Ялтинський міський суд АРК у складі
головуючої судді Земляної Г.В., при секретарі Копистко О.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на
неправомірні дії посадової особи Державної виконавчої служби в м.Ялта
Автономної Республіки Крим, третя особо ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В:
Заявник, вточнивши заявлені вимоги, просить суд скасувати постанову
Державної виконавчої служби м.Ялта АРК (далі ДВС в м.Ялта АРК) про закінчення
провадження по виконавчому листу №2-1458/04, забов'язати Державну виконавчу
службу м.Ялта примусово виконати рішення суду. Заявлені вимоги мотивовані тим,
що 25 травня 2004 року рішенням Ялтинського міського суду витребувано із
незаконного володіння у ОСОБА_2 його майно. 23 серпня 2004 року ВДВС
м.Ялта було відкрито виконавче провадження. Рішення суду не виконано. Однак 02
лютого 2004 року позивач отримав постанову із ДВС м. Ялта в Арк. про
закінчення виконавчого провадження. Вважає що вказана постанова винесена не
правомірно, так як рішення суду не виконано, і підстав для закриття
провадження не має.
Представник Відділу державної виконавчої служби м.Ялта у судовому
засідання просить справу розглянути на розсуд суду. Суду пояснив, що виконавчий
лист знаходиться на виконанні із 2004 року. Так як боржник проживає у м.
Сімферополі і виконати рішення суду не можливо, зацікавлена особа закінчила
провадження по справі і направила виконавчій лист на виконання по місцю
проживання ОСОБА_2.
Вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, матеріали
виконавчого провадження суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідано до ст.55 Конституції України кожному гарантується
право на оскарження в суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної
сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових, чи службових
осіб, та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Статею 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого
провадження і особи , які залучаються до проведення виконавчих дій мають право
звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішення дії або бездіяльність
державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під
виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу порушені їх
права і свободи.
Судом встановлено, що 05 листопаду 2004 року відкрито виконавче
провадження по виконкому листу по справі №2-1458, згідно із яким із незаконного
володіння ОСОБА_3 витребувано майно на користь ОСОБА_2(арк..
спр.60). Постановою старшого державного виконавця ДВК в м.Ялта АРК Зайцевої Н.
І. від 02 лютого 2007 року виконавче провадження по примусовому виконанню
виконавчого документа виконавчого листа №2-1458 закінчено. Підставою для
закінчення виконавчого провадження , згідно із постановою є ті обставини, що
боржник мешкає у м.Сімферополі.
Дійсно, на підставі п.10 ч.1 ст.37 Закону України »Про виконавче
провадження» підставою для закриття провадження по справі є направлення
виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої
служби.
Однак ст.20 Закону України »Про виконавче провадження «
передбачено, що виконання рішення , яке зобов'язує боржника вчинити певні дії
, проводиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.
Згідно із матеріалами справи спірне майно знаходиться АДРЕСА_1(арк.спр.51-53).
При таких обставинах підстав для закриття виконавчого
провадження і направлення виконавчого листа по місцю реєстрації позивача не
має.
Доводи представника зацікавленої особи, що відповідач
зареєстрований у м.Сімферополь, суд не може взяти до уваги, так як у цьому
випадку на підставі ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» право
вибору місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби ,
які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території на яку
поширюються іх функції належуть стягувану. І законом передбачено право
стягувача вирішити питання до якої виконавчої служби звернутися із заявою про
виконання рішення суду. У нашому же випадку діючим законодавством чітко
встановлена місце виконання рішення суду і державний виконавець на підставі
вказаній у постанові не вправі закривати провадження по справі.
При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача до Державної
виконавчої служби в м.Ялта АРК про скасування постанови про закінчення
провадження по справі по виконавчому листу №2-1458/04 і покладення на
зацікавлену особу обов'язка виконати виконавче провадження підлягають
задоволенню.
Підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду не
встановлено, так як заявник у термін передбачений законом надав до суду скаргу
на дії державного виконавця, отримавши 05 лютого 2007 року постанову державного
виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст.383,386,387 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої
служби м.Ялта Зайцевої Н.І від 02 лютого 2007 року закінчення виконавчого
провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 2-1458.
Забов'язати Державну виконавчу службу м.Ялта Автономної республіки
Крим примусово виконати рішення Ялтинського міського суду від 25 травня 2004
року про вилученняґ із незаконного володіння ОСОБА_3 майна на підставі
виконавчого листа №2-1458/04.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в
5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії
до апеляційної інстанції або в порядку ст.ст.295,296 ЦПК України.
Суддя