Справа №2-4243/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
у попередньому судовому засіданні
„17” листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі відповідача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що взяла шлюбі із відповідачем за цим позовом 23.12.2003 р., та від шлюбу подружжя має малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матір’ю та перебуває на її утриманні. Як вбачається зі змісту позову, спільне життя не склалося, між подружжям відсутні взаєморозуміння, має місце розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов’язки з ведення домашнього господарства та виховання дитини. Зазначаючи у позові про те, що фактично шлюбні відносини припинилися з серпня 2009 року, та з березня 2010 року позивач мешкає разом із своїми батьками, та про те, що збереження сім’ї неможливо, у позові й заявлено відповідну вимогу про розірвання шлюбу.
У судовому засіданні 10.08.2010 р. позивач підтримала позов повністю, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та просила суд повністю позов задовольнити; 10.08.2010 р. судом за клопотанням відповідача було оголошено перерву для пошуку ним перекладача української мови. Проте, у судове засідання 17.11.2010 р. позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначив водночас про те, що позовні вимоги підтримує повністю; відповідач позов визнав повністю та просив суд розірвати укладений шлюб.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, заслухав пояснення відповідача та дослідивши матеріали судової справи, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що 24.12.2003 р. позивач взяла шлюб із ОСОБА_1, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська було зроблено відповідний запис та видано свідоцтво, утім, спільне життя подружжя не склалося, та з серпня 2009 року подружжя припинило спільне проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Таким чином, суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що сімейне життя подружжя не склалося, подружжя припинило сімейні відносини з серпня 2009 р., а також дійсні причини позову про розірвання шлюбу (подружжя має різні погляди на життя, не розуміє один одного, втратило почуття любові та взаємної згоди), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини, місце проживання якої за досягнутою домовленістю між сторонами за цим позовом визначено разом із позивачем, враховує також її інтереси та водночас зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, визнання позову відповідачем, а також те, що подружжя категорично відмовилися від можливості примирення задля спроби збереження сім’ї та просили суд не призначити строку для примирення, вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох подружжя, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання в обов’язковому порядку питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.
Разом з тим, за ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом; на виконання п. 4 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита .
Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо встановленого чинним законодавством (відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» за реєстрацію за вчинення акту по реєстрації розірвання шлюбу державне мито підлягає до сплати в розмірі від 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) розміру справляння державного мита за вчинення реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану зазначити, що державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 та ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24.12.2003 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська під актовим записом №1367.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 8,5 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцяти) гривень.
Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя