УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  21 грудня 2010 року               м. Івано-Франківськ  

  Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:  

  головуючої       Ясеновенко Л.В.,    

  суддів:       Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,  

  секретаря       Балагури М.І.,  

  з участю       представників сторін,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Богородчанського районного суду від 22 жовтня 2010 року, -  

в с т а н о в и л а:    

Ухвалою Богородчанського районного суду від 22 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.  

 У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на незаконність  ухвали суду. Вони вказують на те, що відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ними зобов’язань перед ВАТ «ВТБ Банк», суд не врахував положень ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» про те, що такі обмеження можуть бути встановлені до закінчення провадження у справі. На даний час провадження у справі позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту закінчено, а тому відсутні правові підстави для подальшого обмеження їх у праві виїзду за межі України.  

 Крім того, відповідачі зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази ухилення їх від виконання зобов’язань за договором кредиту. Виконавчою службою проводиться реалізація їх майна і вони не створюють будь-яких перешкод у виконанні рішення суду.

Посилаючись на вищенаведені обставини, просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

________________________________________________________________________________  

Справа № 22-ц-6465/2010р.       Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.  

Категорія 7             Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.    

 Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

 Представник позивача апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Богородчанського районного суду від 05.02.2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.04.2010 року, задоволено позов ВАТ «ВТБ Банк» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 742106 грн. заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 25.09.2009 року задоволено заяву про забезпечення позову - накладено арешт на майно відповідачів та встановлено тимчасове обмеження їх у праві виїзду за межі України.

Встановлено, що зазначене рішення суду не виконано.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходу забезпечення позову – тимчасового обмеження у праві виїзду відповідачів за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подали суду доказів виконання рішення суду про стягнення з них 742106 грн. заборгованості за договором кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 2 і пунктом 8 частини 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі. А пунктом 5 ч.1 ст.6 цього ж Закону передбачено, що обмеження у праві виїзду громадян України за кордон можуть бути встановлені також у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Виконання даного закону покладено на відповідні служби в органах внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України.  

Пунктом 4 частини 1 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу" передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.  

Таким чином застосування тимчасового обмеження громадянина у виїзді за кордон у випадку, якщо до нього пред'явлено цивільний позов до суду чи ним не виконано рішення суду, не суперечить вимогам ст. 33 Конституції України, Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".  

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.  

Керуючись ст.ст. 307, 312, 317  ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Богородчанського районного суду від 22 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Судді:                       Л.В. Ясеновенко  

                    Р.Й. Матківський  

                    В.Д. Фединяк