Судове рішення #12676105

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 

Справа № 22 - 11672 / 2010 р.                                               Головуючий у 1-й інстанції:   Громова І.Б.  

Суддя-доповідач:   Сапун О.А.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

23 грудня 2010 року                                                    м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

 головуючого:             Бєлки В.Ю.

суддів:                         Сапун О.А.,

 Кримської О.М.

при секретарі:            Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»  на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, -

  ВСТАНОВИЛА :  

 01 березня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що  29 серпня 2008 року між нею та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» був укладений договір добровільного страхування автотранспорту №119-1-1276, відповідно до п. 1.1 якого страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених Договором.

28 серпня 2009 року з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «Міцубісі Паджеро» номер державної реєстрації НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода і було пошкоджено належний їй автомобіль «Хюндай Акцент» номер державної реєстрації НОМЕР_2. Постановою судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 26 листопада 2009 року водій ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.  

Представником Страховика аварійним комісаром Рожком О.І. було складено звіт №209/1 від 05 вересня 2009 року, згідно якого вартість відновлюваного ремонту належного їй автомобіля дорівнює 63 671 грн. 16 коп.  

Посилаючись на п. 7.16 Договору страхування, оскільки сума ремонту складає більш ніж 75 % страхової суми, Страховик пропонував сплатити їй страхову суму за вирахуванням 422 грн. франшизи, 250 грн. додаткових витрат, 45 500 грн. залишкової вартості автомобіля. Всього пропонували сплатити 38 728 грн.

Не погоджуючись з таким висновком, керуючись п.7.17 Договору, вона за власний рахунок провела авто - товарознавчу експертизу.  

Згідно висновку № 07/01 експерта товарознавця Булейка О.А. від 14 січня 2010 року сума відновлюваного ремонту належного їй автомобіля визначена у 57 423 грн. 85 коп., тобто 68 % від страхової суми.  

На звернення до страхової компанії про сплату страхового відшкодування їй було відмовлено та на рахунок банку вигодонабувача перераховано 38 018 грн. для подальшого перерахування на погашення кредитної заборгованості.  

З цією сумою вона не згодна та просила суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 57 423 грн. 85 коп.

Також зазначала, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає у неможливості користуватись автомобілем, в зв'язку з чим настали вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках. Моральну шкоду вона оцінює у 10 000 грн.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги. Посилаючись на те, що на відновлювальний ремонт автомобіля нею витрачено 53 907 грн., а також з урахуванням суми, яка була перерахована відповідачем, просила стягнути на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 19 405 грн. 85 коп., у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування 19 405 грн. 85 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.      

Стягнуто з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в дохід держави судовий збір у розмірі 194 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог у разі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за яким ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2010 року було відкрито провадження ( а. с. 2-5,35). Тобто, відповідачем про спору була Запорізька філія ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» ( а. с. 40,75,84,91-92 ).

Відповідно до статей 11,33 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. За клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, законом не передбачено право суду самостійно залучати до участі у справі співвідповідача, навіть у випадку обов’язкової пасивної співучасті, якщо позивач не заявить такого клопотання.

В ході розгляду спору ОСОБА_3 не заявляла клопотання про залучення до участі у справі як відповідача юридичну особу - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, заявлені до Запорізької філії «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», суд першої інстанції стягнув 19405 грн. 85 коп. та судові витрати з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», тобто вирішив питання про права та обов’язки юридичної особи, яка не брала участі у справі як співвідповідач.  

Колегія суддів вважає, що районний суд вийшов за межі позовних вимог, у порушення положень статті 11 ЦПК України ухвалив рішення відносно особи, до якої позовні вимоги не заявлялись.

Оскільки, враховуючи конкретні обставини справи та положення норм процесуального права, безспірно встановлено, що права ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» оспорюваним рішення порушені, таке рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Законодавець, виключивши можливість апеляційного суду скасувати у такому випадку рішення з направленням справи на новий розгляд, не змінив положення статті 303 ЦПК України, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, і не наділив апеляційний суд правом скасувати рішення, після чого, залучивши таку особу до участі у справі, вирішити справу як суд першої інстанції.

За таких обставин, оскільки Запорізька філія ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» не являється юридичної особою, а ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» як юридична особа не залучалася до участі у справі в якості належного відповідача, рішення підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_3 у задоволенні позову про стягнення з філії страхового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 307,309,313,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

  ВИРІШИЛА:  

 Апеляційну скаргу   Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» задовольнити.         

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Запорізької філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» відмовити.  

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

  Головуючий  :      

  Судді  :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація