Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 11812/ 10 Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В. Суддя-доповідач: Поляков О. З.
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2010 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейка В.О.
Суддів: Полякова О.З.
Городовенко В.В.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про продовження строку для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземним громадянином, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про продовження строку для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземним громадянином.
В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_3 на підставі рішення Нестерянської сільської ради народних депутатів за № 7 від 17 вересня 2001 року отримав у власність земельну ділянку площею 2,94 га, розташовану на території Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення був виготовлений Державний акт на право приватної власності на землю серії II-ЗП №058526, виданим 12 грудня 2001 року Нестерянською сільською радою Оріхівського району Запорізької області. В 2004 році ОСОБА_3 виїхав до Російської Федерації. 16 вересня 2005 року ОСОБА_3 прийняв громадянство Російської Федерації та з того часу постійно проживає в Росії. Відповідно до вимог закону, протягом строку, встановленого законом, він мав здійснити відчуження належної йому земельної ділянки, проте з поважних причин ним було пропущено зазначений строк, оскільки він далеко проживає від земельної ділянки.
Посилаючись на викладенні обставини, просив суд продовжити йому строк для відчуження земельної ділянки належної йому на праві приватної власності.
Рішенням Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії II-ЗП №058526 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,94 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Нестерянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
Зазначений Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 12 грудня 2001 року та отриманий позивачем на час перебування його громадянином України. Громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 став 16 вересня 2005 року, що підтверджується копією паспорта громадянина Російської Федерації від 16 вересня 2005 року, виданого Відділом внутрішніх справ Омського району Омської області на ім’я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно із п. "є" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства, у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України.
Згідно із п. "д" ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України передбачено, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за Земельним кодексом України не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
Відповідно до пункту 15 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Позивачем не надано доказів того, що до нього пред’являлися вимоги про відчуження земельної ділянки.
Звернувшись до суду з позовними вимогами про продовження строку для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземним громадянином ОСОБА_5 не зазначає на який термін необхідно продовжити такий строк.
Крім того, нормами Земельного кодексу України не передбачено продовження строку для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземними громадянами.
Судова колегія вважає ,що позивачем невірно вибрано спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів згідно до вимог ст.11-16 Цивільного Кодексу України.
Сукупність досліджених матеріалів справи приводить апеляційний суд до переконання, що висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2010 року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: