Справа № 2-а-26702/10 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Дзямко О.П. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як «дитині війни»,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з виплат державної соціальної допомоги як «дитині війни».
Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни (далі за текстом – Закон). Згідно ст. 6 Закону з 01.01.2006 року, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач здійснює зазначені виплати лише у розмірі 10 %, відмовляється здійснити йому перерахунок згідно Закону, тому вважає такі дії протиправними.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – VI від 18.11.2004 року державної соціальної допомоги за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 рік в сумі 849 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 18.11.2010р. було відкрито скорочене провадження у справі у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвала про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і відповідач був належним чином повідомлений про порушення щодо нього адміністративної справи та необхідність надання відзиву. Представник відповідача надав заперечення, які надійшли до суду 02.12.2010р., відповідно до яких позовні вимоги не визнали, просить в позові відмовити, обгрунтування заперечень викладені у відповіді на лист позивача, який доданий до позову. Відповідач у зазначеній відповіді вказує, що в 2010 році виплата підвищення до пенсії "дітям війни" проводиться на підставі п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530, якою встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 01.10.2008р. по теперішній час в розмірі 49, 80 грн.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази і заперечення у їх сукупності, вважаю за можливе продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними паспорта, має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому, у зв’язку з чим відноситься до категорії громадян, які мали право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Позивачка зверталася до відповідача стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку з тим, що має статус дитини війни. Однак отримала письмові відповіді, в яких їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених їй сум.
Верховна Рада України Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
У відповідності до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином відповідач неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, і яким передбачено підвищення до пенсії дітям війни складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб , які втратили працездатність - бо ці положення протирічать Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зважаючи на викладене, невиплата позивачці в повному обсязі соціальної допомоги протягом 2007р. і по день звернення до суду з позовом, ніж це передбачено ст. 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону становить 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не приймалося.
Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік» ніяких змін до нормативних актів з приводу розміру виплат «Дітям війни» не вносилось, а отже діють норми ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, тобто позивачці повинна виплачуватись надбавка до пенсії як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня -695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача недоотримане та не нараховане підвищення до пенсії як дитині війни в суму 849 грн.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" , затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача і питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду.
Тому в цій частині вимог необхідно зобов`язати відповідача зробити перерахунок та здійснити відповідні виплати у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вважаю за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з урахуванням положень ч. 2 ст. 99 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,124,152,64 Конституції України; ст. 1, 3. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», ст. 61,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року, ст. 9, 11, 99, 158 – 163, 183-2 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 16.05.2010 р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 16.05.2010 р.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя: