Справа № 2-3337/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Енергодар 6 грудня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Черкашиній О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що у них з відповідачем є сумісна дитина – донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2010 року сімейні стосунки припинилися й з того ж часу відповідач перестав надавати матеріальну допомоги на утримання дитини, яка повністю залишилися на утриманні позивачки. Позивачка не працює, перебуваючи у соціальній відпустці по догляду за дитиною, окрім соціальної допомоги інших доходів немає. Добровільно надавати допомогу на утримання дитини відповідач відмовляється, маючи для цього всі можливості, оскільки працює, регулярно отримує заробітну платню та немає зобов’язань перед третіми особами. Відмова відповідача в добровільному наданні допомоги на утримання дитини, стала підставою для звернення до суду. Просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття.
Сторони до суду не з’явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, відповідач позов визнає, проти його задоволення не заперечує.
Як зазначено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.6.2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших доказів.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами, які виникли з зобов’язання батьків щодо утримання дитини є безумовними, які не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв’язку з їх визнанням відповідачем без з’ясування і дослідження інших доказів. Таким чином, підлягає стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини від заробітку (доходу) позивача до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.6.2009 року № 2, ст.ст.180-183 СК України, та ст.ст.81,88,174,294 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, працюючого експедитором ТОВ «Колумб», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., щомісячно у розмірі ј частини від доходів (заробітку) відповідача, але яка не може бути меншою ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини по досягненню нею відповідного віку, починаючи з 22.11.2010 року й до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 120 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко