Справа № 2-3320/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 14 грудня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Черкашиній О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суд з позовом в якому просить звернути стягнення на предмет застави, який належить відповідачці. В позовній заяві зазначено, що 20.7.2006 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачці ОСОБА_1 (надалі – Позичальник) кредит у розмірі 59688,19 грн. з терміном повернення до 19.7.2013 року та умовами погашення, визначених кредитним договором № ZPA0AU19021838 від 20.7.2006 року.
В свою чергу, позичальник, згідно умов погашення, повинен був своєчасно сплачувати на рахунок позивача кредит та відсотки по ньому. Позичальник не виконував належним чином умов погашення кредиту, своєчасно не сплачував заборгованість по кредиту, що й призвело до утворення заборгованості. Станом на 15.6.2009 року, заборгованість за кредитом становить 34455,40 грн.
В забезпечення виконання позичальником умов договору 31.7.2006 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу за яким ОСОБА_1 як заставодавець в забезпечення виконання зобов’язань передає заставодержателю в якості заставного майна автомобіль марки DAEWOO NEXIA 2005 року випуску номер кузова НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість, позивач просить передати в заклад шляхом вилучення у відповідача належне їй на праві власності заставне майно, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання договору купівлі – продажу предмету застави від імені Заставодержателя.
Сторони до суду не з’явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечує.
Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Перевіривши докази по справі суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні 20.7.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ZPA0AU19021838 за який вона отримала кредит в розмірі 59688,19 грн. з терміном повернення до 19.7.2013 року на умовах, визначених п.1.1 договору.
В забезпечення зобов’язань 31.7.2006 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобов’язання, передбаченого вищезазначеним кредитним договором передала в заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» автомобіль DAEWOO NEXIA 2005 року випуску НОМЕР_1 держномер НОМЕР_2 (а.с.6-10).
Суд вважає, що уклавши договори кредиту і застави сторони погодилися з усіма суттєвими умовами цих договорів, щодо умов та способу виконання цих договорів, визнавши їх. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.526,527,530,536 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору у встановлений строк (термін) його виконання, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.
Нормами ст.ст.610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають передбачені законом наслідки.
Згідно ст.ст.589,590 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель за рішенням суду набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Як зазначено у п.п.15.1, 15.7 Договору застави, Банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 строків та умов погашення кредиту за договором утворилась заборгованість, яка підлягає погашенню шляхом звернення стягнення на предмет застави,тому в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо вимог про передачу в заклад шляхом вилучення у ОСОБА_1 заставленого майна, суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити так як ч. 7 ст.20 Закону України «Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, проводиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Ні Законом, ні договором не передбачено вилучення заставного майна.
З приводу вимог про наданні Банку всіх повноважень для здійснення продажу предмета застави (укладення договору купівлі – продажу з конкретною особою), суд вважає також відмовити, оскільки це не передбачено законом.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати розподіляються в межах задоволення позовних вимог. У зв’язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: 1700 грн. – судового збору та 120 грн. – витрат на ІТЗ розгляду справи.
Керуючись ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 526,527,530,533,536,549,589,590, 610-611,629 ЦК України та ст.ст.10,14,30,57-60,88,169,208-209,212-215,218,294 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPA0AU19021838 від 20.7.2006 року звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 31.7.2006 року – автомобіль DAEWOO NEXIA 2005 року випуску НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1
В іншій частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи в суді.
Заходи забезпечення позови встановлені ухвалою суду від 23.6.2009 року скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко