Судове рішення #12675117

Справа №2-233/2010 рік  

                                              

Р І Ш Е Н Н Я  

       І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                                                     Шміло В.І.

при секретарі                                                              Макійчук Г.Р.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Тернопільської області, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого 27 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, виданого на ім”я ОСОБА_2,-

   В С Т А Н О В И В:

      Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про   визнання недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Тернопільської області, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого 27 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, виданого Бережанським ОК МБТІ на ім”я ОСОБА_2, посилаючись на те, що вказаний договір купівлі-продажу укладений шляхом її обману, оскільки вона доручала ОСОБА_3 лише представляти її інтереси в органах нотаріату для впорядкування документів щодо належного їй будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1. Через свою неписьменність, вона змісту довіреності не читала, а також самим нотаріусом не було прочитано її змісту і вона її не підписувала. Однак, ОСОБА_3, скориставшись її довірою, 27 березня 2007 року уклала договір купівлі-продажу із своїм чоловіком ОСОБА_5, за яким передала йому у власність вищевказаний будинок за 10 000 гривень, що також суперечить вимогам ч.3 ст.238 ЦК України, згідно якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. Укладаючи даний договір купівлі-продажу і перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_3 фактично діяла в своїх інтересах, так як все майно, придбане у шлюбі, є спільною власністю подружжя. Дізнавшись про такі дії відповідачів, вона відразу скасувала довіреність, видану на ім”я ОСОБА_3, однак відповідач ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу вже виготовив Свідоцтво на право власності на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1. В зв”язку із вищевикладеним, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 березня 2007 року та посвідчений приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. Крім цього просить скасувати Свідоцтво на право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім”я ОСОБА_2, а також стягнути з відповідачів солідарно на її користь судові витрати, понесені нею при зверненні із даним позовом до суду.

 В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що наміру продати, належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 вона не мала, а лише хотіла, щоб відповідачка ОСОБА_3 могла представляти її у нотаріальній конторі і допомогла їй впорядкувати документи на належне їй будинковолодіння, однак ОСОБА_3 вирішила скористатися такою її довірою і шляхом її обману, уклала договір купівлі-продажу, належного їй будинку із своїм чоловіком, що суперечить її інтересам, а відповідає інтересам обох відповідачів. Якби у неї було таке бажання продати свій будинок, то вона б сама прийшла до нотаріуса і уклала вищевказаний договір. Жодних коштів від відповідача вона не отримувала. Дізнавшись, що відповідачка ОСОБА_3 використовує двіреність, дану нею на її ім”я в цілях, які суперечать її волі, вона відразу скасувала цю довіреність. Саме з цих підстав просить її позовні вимоги задовольнити повністю.

 Представник позивачки ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 березня 2007 року та посвідчений приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С., як такий, що укладений шляхом обману, а також  скасувати Свідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, Тернопільської області, видане на ім”я ОСОБА_2

 В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позову не визнав та пояснив, що їхня сім”я багато років перебувала з позивачкою, яка проживає сама у дружніх відносинах, постійно допомагаючи їй по господарству, на що вона у 2004 році склала заповіт, яким заповіла все своє майно йому, однак у 2007 році вона сама погодилась переписати на його ім”я належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, на що і дала довіреність його дружині. Підписуючи довіреність вона повністю усвідомлювала значення своїх дій і їй було відомо, що в подальшому буде укладено договір купівлі-продажу її будинку, що і було зроблено, однак у позивачки раптово появились родичі, які претендують на її майно і підмовили її подати даний позов до суду. Укладаючи договір купівлі-продажу, вони запевнили позивачку, що будуть доглядати її довічно, на що вона погодилась. Жодних коштів після укладення договору купівлі-продажу будинку він позивачці не давав. В зв”язку із вишевикладеним, просить суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог. Крім цього, відповідач ОСОБА_2 пояснив, що підпис в довіреності на ім”я його дружини ОСОБА_1 ставила власноручно, а тому її пояснення, що підпис не її є неправдивими і не відповідають дійсності.  

 Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнала та пояснила, що позивачка, перебуваючи з нею у дружніх відносинах, сама добровільно підписала на її ім”я довіреність, якою уповноважила її вчинити ряд дій по оформленню права власності на її майно та укласти сам договір купівлі-продажу її будинку, що нею і було зроблено. Крім цього, пояснила, що за згодою ОСОБА_1 по довіреності, яку дала вона їй, за свої особисті кошти вона виготовила всю документацію на будинковолодіння на ім”я ОСОБА_1, якої не було, після чого також за її згодою, вона оформила право власності на будинок позивачки на ім”я свого чоловіка, уклавши договір купівлі-продажу. Пояснення позивачки про те, що довіреність на її ім”я вона не підписувала, не відповідає дійсності.

 В судовому засіданні приватний нотаріус Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С. пояснила, що довіреність, посвідчена нею 12 березня 2007 року від імені ОСОБА_1 на ім”я ОСОБА_3 була виконана на прохання самої ОСОБА_1, яка сама, добровільно, при здоровому глузді і пам”яті висловила таке бажання, про що нею було було поставлено свій підпис. Нею було роз”яснено позивачці, на вчинення яких саме дій вона уповноважує ОСОБА_3 і вона на це погодилась, оскільки, з її слів, довіряла їй у всьому.  

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги  є підставними і підлягають до повного задоволення,  виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.  

Судом встановлено, що 12 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського нотаріального округу Хрущ Д.С. було посвідчено довіреність, відповідно до якої позивачка ОСОБА_1 доручила відповідачці ОСОБА_3 представляти її інтереси в усіх установах по продажу належного їй житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, однак з пояснень позивачки ОСОБА_1 вбачається, що змісту виданої нею довіреності їй відомо не було, вона її не читала, оскільки є неписьменною, також ніхто їй її зміту не читав і вона її не підписувала; будучи в нотаріуса вона думала, що уповноважує ОСОБА_3 лише впорядкувати документи на будинок в органах БТІ та нотаріату.  

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1037 від 08 листопада 2010 року, підпис у довіреності на вчинення нотаріальних дій, виданій на ім»я ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 та посвідченій 12 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського нотаріального округу Хрущ Д.С., виконано ОСОБА_1

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2007 року відповідачка ОСОБА_3, скориставшись вищевказаною довіреністю, виданою на її ім»я, уклала з відповідачем ОСОБА_2, тобто зі своїм чоловіком, з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

 Як наслідок цього, відповідачем ОСОБА_2 було виготовлено на своє ім»я Свідоцтво на право власності на придбане ним будинковолодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.3 ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

Укладаючи із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належного ОСОБА_1 житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 діяла у своїх інтересах, так як фактично набула права спільної сумісної власності на даний будинок, оскільки відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.  

За таких обставин, суд прийшов до переконання, що договір купівлі-продажу, укладений 27 березня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 слід визнати недійсним, так як ОСОБА_3, будучи представником позивачки відповідно до довіреності від 12 березня 2007 року, не мала права укладати вищевказаний договір в своїх інтересах або в інтересах своєї сім»ї, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 березня 2007 року та посвідчений приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С., скасувати Свідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, Тернопільської області, видане на ім”я ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що при подачі даного позову до суду позивачкою ОСОБА_1 сплачено 8 гривень 50 копійок судового збору та  37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення,  з відповідачів слід стягнути солідарно в її користь 8 гривень 50 копійок судового збору та 37 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Оскільки, розмір судового збору у даній справі становить 100 гривень, а розмір  витрат на інформаційно-технічне забезпечення  становить 120 гривень, з відповідачів слід стягнути солідарно в користь держави ще 91 гривню 50 копійок судового збору та 83 гривні   витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.  10, 14, ч.1 ст.88, 213, 215 ЦПК України , ч.ч.1-5 ст.203, ч.3 ст.238 ЦК України, ч.1 ст.60 СК України, суд,-

                                   В И Р І Ш И В:  

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Тернопільської області, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 27 березня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С.

Скасувати Свідоцтво на право власності на нерухоме майно за адресою:  АДРЕСА_1, Тернопільської області, видане на ім”я ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору та 37 (тридцять сім) гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави  91 (дев»яносто одну) гривню 50 копійок судового збору та 83 (вісімдесят три) гривні   витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

      На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з моменту його проголошення.

           Суддя                                                                                             В.І.Шміло

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація