№2а-2216/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г.
при секретарі Скоробогатовой М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Добропілля Гос І.В. щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою серія АН №483232 від 09.09.2010 року, яка була винесена інспектором ДПС ВДАІ м. Добропілля Гос І.В., він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на суму 425 грн. за те, що нібито він 09.09.2010 року о 12 год. 20 хв. в м. Добропілля на вул. Залізничній, керуючи автомобілем «ВАЗ 2105» держ. № НОМЕР_1 на ділянці дороги де є дві смуги для руху нерельсових транспортних засобів в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив вимоги п. 11.2, 11.5 ПДР України. Вважає, цю постанову незаконною і просить її скасувати оскільки вважає, що не порушував ПДД, тому що рухаючись по зазначеній вулиці він притримувався розмітки, яка була нанесена на дорозі. Інспектор не навів будь яких доказів його вини. При складенні протоколу та винесенні постанови працівниками ДАІ були допущені численні порушення чинного законодавства. Просить суд постанову АН № 483232 від 09.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення скасувати, а адміністративну справу у відношенні нього закрити.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) – про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Як вбачається з постанови АН № 483232 від 09.09.2010 року на ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 425 грн. за те, що він 09.09.2010 року о 12 год. 20 хв. в м. Добропілля на вул. Залізничній, керуючи автомобілем «ВАЗ 2105» держ. № НОМЕР_1 на ділянці дороги де є дві смуги для руху нерельсових транспортних засобів в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі при вільній правій смузі.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в судове засідання не з’явився, не доказав правомірність винесення постанови про адміністративне правопорушення та не довів наявність вини правопорушника.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, навіть у якості такого не наведено протокол про адміністративне правопорушення.
Суду відповідачем не було надано ніяких доказів, які б спростовували твердження позивача про те, що останній не порушував п. 11.2, 11.5 ПДД України.
При накладенні адміністративного стягнення посадовою особою були порушені вимоги статей 268, 280, 283 КУпАП та п.п. 2.8 – 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність в ході розгляду справи об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, тобто відсутність складу правопорушення у діях позивача, в зв’язку з чим постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Добропілля Гос І.В. про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП слід скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити відповідно до ст.293 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 4-15, 159-163, 171-2 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Добропілля Гос І.В. щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 483232 від 09.09.2010 року, яка винесена інспектором ІДПС ВДАІ м. Добропілля Гос Ігорем Васильовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Постанова набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Постанову винесено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: