А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16.12.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Дідика В.М., Дорчинець С.Г. за участі прокурора – Гончарука Г.С., захисника ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за поданням про обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, в якому захисник – адвокат ОСОБА_3 подав апеляцію на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.10.
Цією постановою за поданням слідчого 1 відділення СВ УСБУ в Закарпатській області обрано запобіжний захід в вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2), з середньою спеціальною освітою, п і д о з р ю в а н о г о в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України.
Органом досудового ОСОБА_4 підозрювався (з 26.11.10 обвинувачується) в тому, що за попередньою змовою групою осіб організував незаконне переправлення через державний кордон України 5-ти громадян Грузії, які о 2 годині 15 хвилин 15 жовтня 2010 року були затримані прикордонним нарядом під час їх перевезення легковими автомобілями в районі села Волосянка Великоберезнянського району Закарпатської області в 5 км від лінії державного кордону.
Необхідність взяття ОСОБА_4 під варту обґрунтовується в поданні посиланням на можливість його ухилення від слідства та суду, перешкоджання ним установленню істини в справі, виконанню процесуальних рішень, підтримання ним злочинного зв’язку з можливо причетними до даного злочину особами, а також тяжкістю злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
Постанова судді мотивована цими ж доводами, тим, що ОСОБА_4 є мешканцем іншої області, що інші причетні до злочину особи не встановлені.
В апеляції висловлено прохання про скасування постанови судді і зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд або на заставу. Апелянт вказує, що у справі немає даних, які давали б підстави припустити ймовірність порушення ОСОБА_4 своїх процесуальних обов’язків, можливість перешкоджання з його боку встановленню істини, виконанню процесуальних рішень, або можливість продовження ним злочинної діяльності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника, який підтримав апеляцію, промову прокурора, який вважав постанову судді законною, обґрунтованою і просив залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, надані слідчим, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково, з таких підстав.
В матеріалах кримінальної справи є фактичні дані про те, що ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_6 надав йому 2 автомобіля «таксі» для доставляння п’яти осіб з м. Львова до с. Жорнава Великоберезнянського району Закарпатської області.
Розглядаючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, орган досудового слідства і суд першої інстанції не в повній мірі додержали вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України: не врахували обставин, з якими закон пов’язує можливість взяття особи під варту, а приймаючи рішення у переважній частині виходили з припущень.
Зокрема, доводи про те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини в справі, скоювати нові злочини, не ґрунтуються на матеріалах справи і не узгоджуються із змістом його явки з повинною (т.2 а.с. 42), показань про обставини події (т.2 а.с. 43-47), в яких він визнав свою вину, розкаявся (т.2 а.с.57-59), і які в судовому засіданні не змінював.
Ні слідчий, ні суддя не з’ясували стану здоров’я ОСОБА_4, не врахували його сімейного, матеріального стану, виду діяльності, яка є джерелом засобів існування його сім’ї.
Окрім тяжкості злочину, в якому він підозрюється, переконливих підстав для взяття ОСОБА_4 під варту в постанові не наведено. Те, що ОСОБА_4 є мешканцем іншої області і що всі причетні до скоєння злочину особи органом досудового слідства не встановлені, не є підставою для взяття його під варту.
Враховуючи, що ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності вперше (т.2 а.с.8,18), позитивно характеризується (т.2 а.с.13), має постійне місце проживання (т.2 а.с.13,14), сім’ю, утримує двох дітей і хворих батьків (т.2 а.с.15,19,20) апеляційний суд достатніх підстав для утримання його під вартою не знаходить і погоджується з тим, що його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов’язків може забезпечити і менш суворий запобіжний захід.
За змістом ст.ст. 366, 382 КПК України в такому разі апеляційний суд вправі змінити постанову суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту й обрати інший. Скасування постанови суду першої інстанції з такої підстави кримінально-процесуальним законом не вимагається. Тому в цій частині апеляція до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію задовольнити частково, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.10 про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту змінити.
Замість взяття під варту застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід в вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти.
В решті постанову залишити без змін.
Судді :