Справа № 2 а – 1877 / 10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М.
при секретарі Воскобойник Н.І., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Роменського взводу ДПС Тимченка Володимира Миколайовича - про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що постановою від 04 листопада 2010 року, винесеною інспектором Роменського взводу ДПС Тимченком В.М., його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП. Також посилається на те, що 04 листопада 2010 року близько 16 год. 30 хв. він рухався на мопеді Віпер зі своєю дружиною ОСОБА_3, яку віз до лікарні, рухаючись по вул. Пушкіна в м. Глухів. Крім того, мотивує свої вимоги тим, що під час руху її стан погіршувався, й він час від часу зупинявся. І коли він рухався на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка дружині стало погано, тому виму-шений був зупинитися. Одразу після зупинки до нього підійшов інспектор Тимченко В.М. та повідомив про порушення ним правил зупинки, якому він пояснив, що з вищевказаних причин змушений був зупинитися, однак, той не прийняв до уваги, що його дружині потрібна була медична допомога. Тому дії інспектора вважає незаконними і просить скасувати вказану постанову. В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того, ОСОБА_1 суду пояснив, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що зупинився по технічній причині, так як вважає, що вимушена зупинка є технічною причиною і поспішав, так як дружина потребувала медичної допомоги. Також позивач показав, що у той час ніяких транспортних засобів на перехресті не було і він не заважав їх руху, тому просить скасувати постанову від 04 листопада 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином. Допитана в суді свідок ОСОБА_4 показала, що 04 листопада 2010 року разом з чоловіком ОСОБА_1 їхали на мопеді під його керуванням у лікарню і на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка їй стало погано, тому вона попросила його зупинитися. А коли зупинилися, то до них підійшов інспектор ДАІ та склав на чоловіка протокол про адміністративне правопорушення. Також пояснила, що коли на чоловіка складали протокол, то до неї підійшла незнайома дівчина, яка поцікавилася станом її здоров’я. Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 04 листопада 2010 року на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка бачила біля мопеда незнайому дівчину, яка була дуже бліда і по її зовнішньому вигляду зрозуміла, що їй погано. Тому вона підійшла до неї, поціка-вилася, що сталося й дочекалася, коли підійшов її чоловік, який спілкувався з працівниками міліції. Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 04.11.2010 р. інспектором Роменського взводу ДПС Тимченко В.М., вбачається, що в цей день близько 16 год. 30 хв. водій ОСОБА_1, керуючи мопедом Віпер, без державного номера, здійснив зупинку на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка в м. Глухів, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху. Також з даного протоколу вбачається, що при його складанні ОСОБА_1 надав пояснення, що зупинився на перехресті з технічних причин. З постанови, винесеної 04 листопада 2010 року інспектором Тимченко В.М., вба-чається, що за вказане правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ст. 122 ч.1 КУпАП. Судом також установлено, що 04 листопада 2010 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 була оглянута лікарем терапевтом з приводу скарг на головний біль, тошноту і їй було встановлено діагноз гіпертонічна хвороба II-го ступеня. Зідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояс-неннями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та іншими доказами.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про проти-правність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем не подано заперечень на цей адміністративний позов.
Судом встановлено і це не заперечує позивач, що дійсно 04.11.2010 р. близько 16 год. 30 хв., він, керуючи мопедом, зупинився на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка в м. Глухів. Згідно п. 15.9 Правил дорожнього руху забороняється зупинка на перехресті, а у випадку вимушеної зупинки відповідно до п.п. 9.11 цих правил водій повинен встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар, якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією. Також в суді встановлено, що ОСОБА_1 при вимушеній зупинці не встановлював знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. За таких обставин, суд вважає, що в діях позивача наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КупАП, а саме, порушення правил зупинки, а тому його вимоги про визнання дій інспектора незаконними суд вважає необґрунтованими. В той же час, зважаючи на те, що ОСОБА_1 фактично визнав свою вину і його зупинка на перехресті була вимушеною, й це не вплинуло на безпеку дорожнього руху, то його вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню не у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, а суд вважає можливим звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, а справу закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,11,71,159,162,171 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати постанову інспектора Роменського взводу ДПС Тимченка Володимира Миколайовича від 04 листопада 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю. Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя