місце пр
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
21 грудня 2010 року колегія суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :
головуючого: Андрушкевича С.З.,
суддів: Михайловського В.І.,Зав’язуна С.М.
за участю прокурора: Шимончука А.О.
адвоката : ОСОБА_1
обвинуваченого : ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 6 грудня 2010 року,
якою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Житомирської області , українця, одруженого,
на утриманні має неповнолітнього сина,
є засновником підприємства „Агропродукт”.
проживає АДРЕСА_1,
громадянина України, раніше не судимого
обрано запобіжний захід – утримання під вартою .
3 грудня 2010 року слідчий з ОВС СУ УМВС України в Житомирській області звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з поданням про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочинів ,передбачених ст.115 ч.1, 263 ч.1 КК України.
В поданні слідчий зазначив, що 28 липня 2010 року у вечірній час, на проїжджій частині вул.Денишівської поблизу будинку НОМЕР_1 в м. Житомирі. під час конфлікту з ОСОБА_3, ОСОБА_2 умисно здійснив постріл з пістолета невстановленого зразка в ОСОБА_3 і умисно вбив останнього. 29.07.2010 року було порушено кримінальну справу по факту заподіяння тяжких тілесних ушкоджень , що спричинили смерть ОСОБА_3, а 9.08.2010 року кримінальну справу було порушено щодо ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України та оголошено його розшук.
30 серпня 2010 року ОСОБА_2 було затримано та пред’явлено йому
звинувачення за ст.121 ч.2 КК України.
Справа №10-454 /10 Головуючий в суді І інстанції – Полонець С.М.
Категорія справ: ст.165 -2 КПК України Суддя-доповідач - Андрушкевич С.З.
1.09.2010 року постановою судді Богунського районного суду м. Житомира було відмовлено в обранні запобіжного заходу – утримання під вартою та обрано запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді грошової застави в сумі 25.000 грн.
9 листопада 2010 року дії ОСОБА_2 було перекваліфіковано з ст.121 ч.2
КК України на ст.115 ч.1 КК України і порушено кримінальну справу за ст.ст.115 ч.1, 263 ч.1 КК України.
Поскільки ОСОБА_2 чинив тиск на свідків по справі та потерпілу, погрожував їм розправою, не працює, надав суду підроблену характеристику нібито з місця роботи , на думку слідчого, це свідчило про умисне створення ним перешкод встановленню істини по справі. ОСОБА_2, як вважав слідчий, може ухилитися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, тому, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень , необхідно було змінити йому запобіжний захід із застави на утримання під вартою.
6 грудня 2010 року постановою Богунського районного суду м .Житомира подання слідчого було задоволено і щодо ОСОБА_2 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою.
Мотивуючи необхідність тримання під вартою ОСОБА_2, суд вказував , що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання позбавлення волі на строк понад сім років, за місцем роботи характеризується негативно, раніше оголошувався в розшук. З матеріалів кримінальної справи вбачалось , що потерпіла та свідки звертались до органів досудового слідства із заявами про погрози з боку обвинуваченого та про застосування щодо них заходів безпеки в порядку ст.52-1 КПК України .Тому суд вирішив, що ОСОБА_2 може продовжувати займатися злочинною діяльністю, здійснювати тиск на свідків, може ухилитися від явки до слідчих органів і суду, та перешкодити встановленню істини по справі, і змінив запобіжний захід щодо ОСОБА_2 на тримання під вартою.
В апеляції адвокат просив постанову суду скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону, поскільки при розгляді подання допущено однобічність та неповноту, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На обгрунтування цього адвокат вказував ,що при розгляді подання про зміну запобіжного заходу судом належним чином не враховано особу ОСОБА_2, його сімейний стан, стан здоров’я та інші обставини. ОСОБА_2 є особою раніше не судимою, не схильний до вживання спиртного, має постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_3, працює, сам з’явився до органів міліції і зізнався в скоєному, написав явку з повинною, дав послідовні і логічні покази , які закріпив при проведенні відтворення обстановки і обставин події, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому. Те , що ОСОБА_2 був певний час відсутнім за місцем проживання , не було метою сховатися від слідства і суду ,а диктувалось страхом за своє життя. Судом , на думку адвоката, не взято до уваги фактичні обставини справи, де потерпілий ОСОБА_3 на ґрунті неприязних стосунків під час конфлікту 28.07.2010 року дістав зброю з автомобіля, а ОСОБА_2 ,боячись за своє життя , вихопив зброю з його рук та декілька разів вистрелив в бік потерпілого. Тобто, умислу на вбивство слідством не встановлено, як і безпідставно звинувачено ОСОБА_2 за ст.263 КК України, поскільки відсутній предмет злочину. Слідчим не зазначено марку, модель та калібр зброї, з якої здійснювались постріли, а є лише припущення з цього приводу, тим більше, що за показами ОСОБА_2, зброю він відібрав у потерпілого.
Дані про особу ОСОБА_2 , якими оперує досудове слідство, не відповідають дійсності, поскільки останній був дійсно звільнений з роботи 25.03.2010 року , однак рішенням суду поновлений на роботі ще в липні 2010 року. Характеристика з місця роботи є необ’єктивною , поскільки обумовлена неприязним відношенням керівника підприємства до ОСОБА_2. Ця характеристика спростовується висновком судово - психіатричної експертизи. Суд же при вирішенні подання скористався лише доводами самого подання, а не матеріалами справи.
Вся кримінальна справа , як вважав адвокат, грунтується на показах ОСОБА_2, який розповів про всі обставини вчиненого злочину, справа перебуває на стадії закінчення розслідування і достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність ,немає.
Твердження про те , що ОСОБА_2 по відношенню до потерпілих та свідків виказував якісь погрози, є неправдивим і надуманим, доказів цього також немає. Суд , на думку адвоката, не перевіривши звернення потерпілої та свідка, поклав це твердження в основу своєї постанови. Таким чином, органом досудового слідства і судом, як вважав адвокат, не наведено жодного переконливого аргументу на користь зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу із застави на взяття під варту.
Заслухавши доповідача, адвоката та обвинуваченого, які підтримали апеляцію, слідчого, в провадженні якого перебуває справа, прокурора, який вважав апеляцію такою ,що не підлягає до задоволення, оглянувши матеріали кримінальної справи , надані слідчим, перевіривши доводи апеляції в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховується,
крім тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, ще й наявність достатніх підстав
вважати, що він не буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання
процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продов-
жувати злочинну діяльність, вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид
діяльності, місце проживання та інші обставини , що характеризують
підозрюваного чи обвинувачуваного .
Як зазначив суд у постанові , ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад сім років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем роботи.
За поясненнями слідчого , ОСОБА_2 тривалий час переховувався від слідства, знаходився в розшуку , що підтверджується матеріалами справи.
Згідно матеріалів кримінальної справи вбачається , що потерпіла та свідки звертались до органів досудового слідства із заявами про надходження до них збоку обвинуваченого та його родичів погроз щодо застосування фізичної розправи над ними та застосування до них заходів безпеки в порядку ст.52-1 КПК України.
При обранні запобіжного заходу суд першої інстанції обґрунтовано врахував дані про особу, місце проживання, тяжкість злочину , у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується, врахував вимоги ст.155 КПК України , інші обставини та задовольнив подання слідчого про зміну запобіжного заходу із застави на утримання останнього під вартою.
Посилання апелянта на дані про особу його підзахисного, характеристики, сімейний стан , наявність на утриманні неповнолітнього сина судом також прийняті до уваги та їм дана належна оцінка.
За таких обставин , колегія суддів вважає ,що постанова суду, яка відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, є законною та обгрунтованою , підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 165-1,165-2, 365,366,382 КПК України, колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 6 грудня 2010 року щодо останнього – без зміни.
Судді: