У Х В А Л А    

І М Е Н Е М    У К Р А  Ї Н И  

24 грудня 2010 року                                                                                                 місто Рівне  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.  

     суддів Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.  

                  з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,  

                                    представника заявника                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на рішення Сарненського районного суду від 1 листопада 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення,  

в с т а н о в и л а :  

Рішенням Сарненського районного суду від 1 листопада 2010 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення задоволено. Встановлено факт проживання заявниці в період з 1 січня 1982 року по 1 червня 2010 року в АДРЕСА_2 Рівненської області на радіоактивно забрудненій території в зоні гарантованого добровільного відселення у зв’язку з Чорнобильською катастрофою.  

В поданій на це рішення апеляційній скарзі зацікавлена особа Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області  посилалося на те, що заявниця протягом 20-ти років працювала на заводі «Будіндустрія» у м. Сарнах і в цей період могла проживати там же в АДРЕСА_1, у своєї дочки, а не в АДРЕСА_2. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, місцевий суд не врахував правил ч. 4 ст. 256 ЦПК України, відповідно до якої суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишити заяву без розгляду. Не зважив місцевий суд і на роз’яснення п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з наступними змінами і доповненнями), згідно з яким у порядку окремого провадження можуть розглядатися справи про встановлення фактів за умови, що їх встановлення не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.  

Посилаючись на ці обставини, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області  рішення місцевого суду вважало незаконним та необґрунтованим і просило апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні заяви.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона просила суд про встановлення факту її проживання в період з 1 січня 1982 року по 1 червня 2010 року в АДРЕСА_2 Рівненської області на радіоактивно забрудненій території в зоні гарантованого добровільного відселення у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, та вказувала, що встановлення цього факту їй потрібно для призначення пенсії за віком на пільгових умовах .  

Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення в даній справі, суд порушив норми процесуального права, що відповідно до ст. 310 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення заяви без розгляду.  

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд може встановлювати факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.  

Розглядаючи справу, місцевий суд зазначених вимог закону не врахував.  

Із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на радіоактивно забрудненій території вбачається, що встановлення зазначеного факту їй необхідно для  отримання пенсії на пільгових умовах - зі зниженням пенсійного віку.  

У судовому засіданні представник заінтересованої особи - Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області заперечував щодо права ОСОБА_1 на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років.  

Із зазначеного вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції виник спір щодо права ОСОБА_1 на отримання пенсії на пільгових умовах.  

За таких обставин місцевий суд мав залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, а не ухвалювати рішення у справі в порядку окремого провадження.  

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Сарненського районного суду залишатися чинним не може і його слід скасувати, а заяву ОСОБА_1  залишити без розгляду.  

Керуючись ч. 1 ст. 310, ст. 315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області задовольнити частково.  

Рішення Сарненського районного суду від 1 листопада 2010 року скасувати.  

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення залишити без розгляду, роз’яснивши їй, що вона має право подати позов на загальних підставах.  

  Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий  

Судді: