У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого- судді Ковалевича С.П.
суддів: Оніпко О.В., Собіни І.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 01 червня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Арсенал – Центр” про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за невикористану відпустку та за порушення строків розрахунку, відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудового законодавства.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги , колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рівненського районного суду від 01 червня 2010р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ „Арсенал – Центр” про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за невикористану відпустку та за порушення строків розрахунку, відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудового законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність вказаного рішення через порушення судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду дійсним обставинам по справі.
Вказує, що він надав достатніх доказів того, що його заробітна плата становила не 2000 грн. в місяць, як це стверджували відповідача, а відповідно 4700 грн. Виходячи з такої суми зарплати з ним і повинен був проведений повний розрахунок при звільнений, однак відповідачем цього зроблено не було.
Крім того, при розрахунку відповідач не нарахував та не виплатив йому відпускних.
Посилаючись на викладені обставини, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким його вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, як на підставу своїх вимог він посилався на ту обставину, що його посадовий оклад директора Рівненської філії ТзОВ „Арсенал-Центр” становив 4700 грн. а не 2000 грн., як це стверджувало товариство.
Однак на підтвердження своїх вимог достатніх та переконливих доказів він не надав.
З штатного розпису ТзОВ „Арсенал – Центр” вбачається, що посадовий оклад ОСОБА_1 становив 2000 грн. в місяць. Спростувати такий розпис ОСОБА_1 не зміг.
.........................................................................................................................................................
Справа № 22-1956/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Коробов С.О.
Категорія № 51,53 Доповідач: Ковалевич С.П.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до роздруківки ПАТ „Фінанси та Кредит” про рух грошових коштів на його картці по заробітній платі загальне поступлення коштів кожного місяця становило в цілому біля 4700 грн. не є доказом того, що його посадовий оклад становив таку суму. ( а.с.9).
З цієї роздруківки не можна зробити висновку хто саме перераховував грошові кошти на цю картку ОСОБА_1 та за які виконані ним роботи чи надані послуги.
Враховуючи викладені обставини суд першої інстанції правильно постановив рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1
Однак колегія суддів приходить до висновку про виключення з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що не підлягає стягнення компенсація за невикористану щорічну відпустку, оскільки позивач не навів суду доказів, що він звертався з заявою про надання йому такої відпустки і йому було відмовлено у її наданні, оскільки такі висновки протирічать правилам ст. 83 КЗпП України. Крім того, з розрахункового листа ОСОБА_1 за березень місяць 2010р. вбачається, що при звільненні йому виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1256,79 грн. і сумнівів у правильності цієї суми у суду не виникає.
Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів. Не може бути скасоване законне рішення з одних лише формальних підстав.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 01 червня 2010р. відхилити.
Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: