справа №2-4852\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.
при секретарі – Куляба Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк, третя особа – ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 вересня 2008 року між ПриватБанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №2008-142. Згідно умов кредитного договору банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 70000 доларів США 00 центів строком на сім років із річною ставкою 18% річних. Того ж числа між позивачем та ПриватБанк був укладений договір поруки №2008/142, згідно умов якого позивач поручився перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором №2008-142 від 16 вересня 2008 року.
Позивач стверджує, що договір поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року він не підписував. Про існування договору поруки йому стало відомо значно пізніше, після звернення банку до нього як до поручителя. У позові зазначає, що між ним та третьою особою ОСОБА_3 йшли переговори стосовно поручительства за фінансовими зобов’язаннями ОСОБА_3, але між ними не було досягнуто остаточних домовленостей стосовно точної суми фінансового зобов’язання ОСОБА_3 перед банком, строку повернення кредитних коштів, вартості залогового майна, тощо. Позивач вказує також на те, що у третьої особи у період укладання спірного документу через досить близькі відносини, міг знаходитись аркуш з підписом позивача на який в подальшому міг бути накладений текст договору.
За заявою позивача по справі проведена судова технічна експертиза договору поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та, посилаючись на підстави зазначені у позові, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, мотивуючи це тим, що сам підпис позивача у договорі поруки позивачем під сумнів не ставиться..
Представник третьої особи ОСОБА_3 до судового засідання не з’явивися. Про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
16 вересня 2008 року між ПриватБанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №2008-142. У справі наявний оригінал спірного договору поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року між позивачем та ПриватБанк, згідно умов якого позивач поручився перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором №2008-142 від 16 вересня 2008 року.
Згідно висновку експертизи №1125-10 від 04.06.2010 року, на договорі поруки в графі «Поручитель» реквізити виконувалися в наступній хронології: спочатку на аркуші паперу виконувався підпис від імені ОСОБА_1, а поверх нього друкувався текст документу. Приймаючи це до уваги, суд приходить до висновку, що наявність підпису в графі «Поручитель» зробленого від імені ОСОБА_1 на договорі поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року не може свідчити про ознайомлення та згоду ОСОБА_1 з текстом договору на момент укладання, та вільне волевиявлення ОСОБА_1 укласти такий договір з банком.
Ніяких доказів протилежного учасниками судового процесу до матеріалів справи надано не було.
Згідно ч.3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа оспорює її дійсність з підстав, встановлених законом, така угода може бути визнана судом недійсною.
Згідно ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності угоди є недодержання у момент укладення угоди стороною (сторонами) вимог встановлених частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України
Згідно ч.5 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази вільного волевиявлення позивача виступити поручителем за спірним договором на час його укладання, суд вважає за необхідне визнати недійсним договір поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10,11, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Визнати недійсним договір поруки №2008/142 від 16 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк на користь ОСОБА_1 п’ятдесят гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Є.А. Башмаков