Справа №11-678, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Драч І.В.
Категорія ч.3 ст. 185 КК України Доповідач Бережний С.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Бережного С.Д.
суддів Лінника П.О., Цугеля І.М.
з участю прокурора Марцинкевича С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 01 вересня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, зареєстровану у АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з вищою освітою. не працюючу, раніше судиму:
- 17 травня 2006 року Кам’янець – Подільським міським судом за ст. 190 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 1 рік, 19 січня 2007 року звільнення скасовано і її направлено для відбуття призначеного покарання реально;
- 04 липня 2007 року Кам’янець – Подільським міським судом за ст. 185 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 3 роки 6 місяців, звільнено 26 серпня 2008 року Галицьким райсудом Івано – Франківської області і не відбуте покарання замінено на 100 год. громадських робіт;
- 24 листопада 2009 року Кам’янець – Подільським міськрайонним судом за ст. 389 ч.2 КК України до 2 місяців арешту;
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід залишений попередній – тримання під вартою.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 329, 54 грн. судових витрат „за дослідження -10”.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 1 вересня 2010 року, зарахувавши строк тримання під вартою з 12 червня 2010 року по 1 вересня 2010 року.
За вироком суду, 10 лютого 2010 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1, в стані алкогольного сп’яніння, проникла в житло потерпілого ОСОБА_2, в кімнату №АДРЕСА_3 та скориставшись тим, що потерпілий спав, таємно викрала його мобільний телефон „Нокіа 1680 Класік”, вартістю 261 грн. з стартовим пакетом вартістю 25 грн., заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 286 грн.
В апеляційній скарзі та в доповнені до неї засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Зазначає, що кримінальна справа відносно неї сфабрикована. Не було проведено очної ставки між нею, потерпілим та свідком ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженої у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) вчиненої повторно, шляхом проникнення у житло відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
Посилання в апеляції засудженої про те, що досудове та судове слідство по справі було проведено однобічно та неповно є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів досудового слідства ОСОБА_1 при допиті в якості підозрюваної (а.с. 43), обвинуваченої (а.с 74) визнавала свою вину, в тому числі і на очних ставках (а.с. 47, 48), а про вчинення нею злочину власноручно написала явку з повинною (а.с.8) та дала зізнавальні покази (а.с. 9). В подальшому в судовому засіданні змінила свої покази і вину в інкримінованому злочині не визнала, та пояснила, що злочин вчинила ОСОБА_3
Не зважаючи на невизнання засудженою своєї вини, її винність у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 10 лютого 2010 року, після обіду він відпочивав за місцем фактичного проживання у кімнаті гуртожитку. Вхідні двері не зачиняв. Мобільний телефон „Нокіа” ( в чохлі) як завжди залишив на спинці дивану. Прокинувшись приблизно через 45-50 хв. виявив відсутність телефону. У вечері він пішов на п’ятий поверх до ОСОБА_1, оскільки відразу запідозрив її у крадіжці, та сказав повернути телефон, проте вона заперечила свою причетність. Тоді він звернувся в транспортну міліцію. Через декілька днів йому повідомили, що телефон знайшли і в крадіжці зізналась ОСОБА_1 Ще через декілька днів йому повернули викрадене, а ОСОБА_1 приводили в кімнату з понятими, де вона без будь – якого примусу добровільно показала, як вона зайшла в кімнату, де стояв телефон і як вона його викрала. При цьому вона повідомляла, що саме вона продала його на ринку, а сім карту та чохол викинула в сміття.
Крім того ОСОБА_2 зазначив, що із свідком ОСОБА_3 він не знайомий і підстав заходити до нього у неї не було.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю спростувала доводи ОСОБА_1 та зазначила, що в той день спільно з ОСОБА_4, з яким співмешкала засуджена, та її знайомим ОСОБА_5 зранку спільно розпивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_1 повідомила, що потрібно зарядити батарею до телефону, тому потрібно піти до ОСОБА_2 на другий поверх. З потерпілим вона не знайома. Спустившись на другий поверх до 39 кімнати, ОСОБА_1 постукала і двері відхилились, вона зайшла туди і швидко вийшла. На вулиці засуджена показала їй мобільний телефон „Нокіа” і сказала, що його можна продати. На місцевому ринку вони продали телефон за 100 грн., а гроші потратили на спиртне в кафе „Світанок”.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердила, що була присутня на очних ставках з ОСОБА_1
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_5
Покази даних свідків підтверджують факт вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив показання засудженої в частині підписання нею в один день всіх процесуальних документів та застосування ним психологічного тиску.
З показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що він купував у ОСОБА_1 мобільний телефон „Нокіа 1680 Класік” в корпусі чорного кольору за 100 грн.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що були присутні під час відтворення обстановки вчинення злочину з засудженою, яка добровільно та без будь – якого тиску показала, як вона зайшла в кімнату, де стояв телефон і як вона його викрала. Про те, що на неї здійснюється тиск мови не було.
Об’єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується також даними протоколу огляду місця події (а.с. 6), протоколом добровільної видачі мобільного телефону (а.с.13).
Наведені докази спростовують посилання в апеляції про недоведеність винності засудженої в скоєному злочині.
Дії засудженої правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи засудженій покарання, суд, як вбачається з вироку у відповідності до положень ст. 65 КК України призначив покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання
З матеріалів справи не вбачається даних, які б давали підстави вважати, що до засудженої застосовувались чи могли застосовуватись незаконні методи слідства, тому посилання в апеляції на дані обставини є безпідставними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 01 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженої – без задоволення.
Головуючий – суддя
Судді