Справа №11-582, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Янішевська О.С.
Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач Бережний С.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Бережного С.Д.
суддів Лінника П.О., Курдзіля В.Й.
з участю прокурора Бантюка І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ізяславського районного суду від 13 травня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тишевичі Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розведеного, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого;
засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
За вироком суду, ОСОБА_1 28 листопада 2009 року біля 17 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання своєї матері ОСОБА_2 та її співмешканця ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_2 з причин неприязних відносин безпричинно, умисно наніс декілька ударів кулаками в груди та живіт співмешканцю своєї матері ОСОБА_3 від чого останній впав, вдарившись тулубом об тумбочку. Після того, як ОСОБА_3 підвівся, ОСОБА_1 продовжив наносити йому удари а груди, живіт, від чого ОСОБА_3 знову впав, вдарившись тулубом об плиту. Коли ОСОБА_3 встав, ОСОБА_1 ще раз ударив його кулаком в груди. Внаслідок дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми голови із крововиливами під м’які мозкові оболонки, синця навколо лівого ока, синця в ділянці спинки носа, синця на слизовій оболонці верхньої губи, травматичної ампутації двох зубів на верхній щелепі, тупої закритої травми грудної клітки з переломами восьми ребер лівої половини грудної клітки, чотирьох ребер правої половини грудної клітки, закритої травми живота з розривом правої долі печінки, під капсульним крововиливом лівої нирки, синця на поверхні живота, підслизового крововиливу хрящів гортані, синця на поверхні прутня, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, що призвело до смерті ОСОБА_3
В апеляційній скарзі та в доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, призначити покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України. Посилаючись на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, та було порушено його право на захист.
Зазначає, що судом не взято до уваги, його позитивної характеристики за місцем проживання та роботи, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, та знаходження на утриманні двох малолітніх дітей і важко хворої матері.
В запереченні на апеляційну скаргу засудженого прокурор, який приймав участь в розгляді справи просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію – без задоволення. Вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, судом враховано тяжкості злочину та особу засудженого.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про обґрунтованість вироку, доводи засудженого на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Висновок суду про винність засудженого у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд у вироку дав належну оцінку.
Як вбачається з показів ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, останній не заперечував факт умисного заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 однак стверджує, що удари наніс потерпілому за те, що він ображав його матір, забирав у неї гроші.
Свідок ОСОБА_4 підтвердила факт перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 28 листопада 2009 року в стані алкогольного сп’яніння, та те, що останній дійсно повертався у будинок матері за сумкою.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в той день приходив до будинку ОСОБА_2 та бачив там ОСОБА_1, який вживав з потерпілим спиртні напої.
Об’єктивно вина засудженого у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №26-321 від 25.12.2009 р. (а.с. 98-100). Розташування тілесних ушкоджень та їх характер узгоджуються з показами ОСОБА_1, як в ході судового слідства, так і під час відтворення обстановки та обставин події.
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10 грудня 2009 року та відеозйомки, ОСОБА_1 вказав послідовність та хронологію своїх дій, де і за яких обставин відбулось побиття потерпілого (а.с. 69-73).
Суд належним чином оцінив наявні докази і обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України.
Посилання засудженого на те, що він не мав умислу заподіяти смерть потерпілого не беруться до уваги, оскільки склад злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України має дві форми вини – умисел, щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і необережність щодо настання смерті потерпілого.
За таких обставин підстав для перекваліфікації дій засудженого колегія суддів не вбачає.
Призначаючи засудженому покарання, суд, як вбачається з вироку у відповідності до положень ст. 65 КК України призначив покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Призначене ОСОБА_1 покарання є мінімальним, передбачене санкцією ч.2 ст.121 КК України. При цьому місцевим судом враховано, що засуджений злочин вчинив вперше, у скоєні розкаявся, позитивно характеризується по місцю роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Підстав для подальшого пом’якшення покарання і застосування ст. 69 та ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає, оскільки злочин був вчинений в стані алкогольного сп’яніння щодо особи похилого віку.
Посилання в апеляції засудженого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства не знайшли свого підтвердження під час перевірки справи в суді апеляційної інстанції.
Даних про те, що ОСОБА_1 під час вчинення злочину перебував в стані необхідної оборони або крайньої необхідності в матеріалах справи немає.
Доводи засудженого про те, що було порушено його право на захист на досудовому і судовому слідстві не знайшло свого підтвердження і спростовується даними протоколу про відмову підозрюваного від захисника (а.с. 40) та протоколу судового засідання (а.с. 169) з яких видно, що ОСОБА_1 за своєю ініціативною відмовився від захисника та захист своїх інтересів взяв на себе.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Ізяславського районного суду від 13 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуючий – суддя
Судді