Справа № 2-6031/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( з а о ч н е )
03 листопада 2010 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого – судді: Задорожного М.І.
при секретарі: Полях О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з невиконанням рішення суду,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з невиконанням рішення суду, в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 вересня 2006 року близько 12-ї години 10 хвилин в світлу пору доби на 741 км автошляху Київ-ХаркіДовжанський поблизу м. Дебальцево Луганської області водій ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ-21050 держ. номер НОМЕР_1, проявив неуважність, не впевнився в безпеці маневру обгону та перед його початком не впевнився, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з рухавшимся в зустрічному напрямку автомобілем держ.номер НОМЕР_2 під моїм, ОСОБА_1, керуванням, внаслідок чого транспортні засоби одержали механічні ушкодження.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3 „б", 10.1, 12.1, 12.3, 14.2 „в", „г" Правил дорожнього руху України, про що свідчить постанова від 09 листопада 2006 року судді Дзержинського районного суду м.Харкова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
07 грудня 2006 року ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди у розмірі 15978,73 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 73 коп.), завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
15 серпня 2007 року Дзержинський районний суд м. Харкова по справі № 2-1801/07 ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12712,81 гривень спричинених матеріальних збитків, 555,92 грн. затрати на проведення авто товарознавчого дослідження, витрати на судовий збір в сумі 51,00 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2007 року позивач отримав виконавчі листи, які пред'явив до виконання в Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
17 січня 2008 року старший державний виконавець зазначеної виконавчої служби Кислий В.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові про відкриття виконавчого впровадження зазначено, що боржнику запропоновано добровільно виконати рішення в строк до 22 січня 2008 року, а у разі невиконання рішення у встановлений строк примусово виконати рішення у порядку, встановленому Законом України „ Про виконавче впровадження".
03 лютого 2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, вирішив скаргу задовольнити частково, визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Куліченко О.Ю. по виконанню рішення Дзержинського районного суду м. Харкова №2-1801/07 від 15.08.2007 року та зобов'язати виконати вищевказане рішення суду відповідно до вимог діючого законодавства.
Однак і на теперішній час вищезазначене рішення суду не виконано.
Позивач зазначив, що таким чином, йому задано моральної шкоди ( моральні та фізичні страждання ) , яку він оцінює в сумі 10000,00 грн, яка також полягала в тому, що він тривалий відрізок часу був позбавлений можливості експлуатувати автомобіль, чим порушені його устрій життя, зв'язки, які склалися в суспільстві та побуті, йому прийшлося багато нервувати із-за того, що не мав грошей, необхідних для ремонту автомобіля, а при цьому особа, винна у заподіянні йому матеріальних збитків, не вжила жодних заходів до того, щоб у добровільному порядку відшкодувати ці збитки хоча б частково.
ОСОБА_1 надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу за його відсутності, у разі не прибуття у судове засідання відповідача розглядати справу у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання двічі не з’явилася, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Зі згоди позивача суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2006 року близько 12-ї години 10 хвилин в світлу пору доби на 741 км автошляху Київ-ХаркіДовжанський поблизу м. Дебальцево Луганської області водій ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ-21050 держ. номер НОМЕР_1, проявив неуважність, не впевнився в безпеці маневру обгону та перед його початком не впевнився, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з рухавшимся в зустрічному напрямку автомобілем держ.номер НОМЕР_2 під моїм, ОСОБА_1, керуванням, внаслідок чого транспортні засоби одержали механічні ушкодження.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3 „б", 10.1, 12.1, 12.3, 14.2 „в", „г" Правил дорожнього руху України, про що свідчить постанова від 09 листопада 2006 року судді Дзержинського районного суду м.Харкова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
07 грудня 2006 року ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди у розмірі 15978,73 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 73 коп.), завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
15 серпня 2007 року Дзержинський районний суд м. Харкова по справі № 2-1801/07 ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12712,81 гривень спричинених матеріальних збитків, 555,92 грн. затрати на проведення авто товарознавчого дослідження, витрати на судовий збір в сумі 51,00 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2007 року позивач отримав виконавчі листи, які пред'явив до виконання в Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
17 січня 2008 року старший державний виконавець зазначеної виконавчої служби Кислий В.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові про відкриття виконавчого впровадження зазначено, що боржнику запропоновано добровільно виконати рішення в строк до 22 січня 2008 року, а у разі невиконання рішення у встановлений строк примусово виконати рішення у порядку, встановленому Законом України „ Про виконавче впровадження".
03 лютого 2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, вирішив скаргу задовольнити частково, визнати неправомірними та незаконними дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Куліченко О.Ю. по виконанню рішення Дзержинського районного суду м. Харкова №2-1801/07 від 15.08.2007 року та зобов'язати виконати вищевказане рішення суду відповідно до вимог діючого законодавства.
Однак і на теперішній час вищезазначене рішення суду не виконано.
Таким чином, позивачу задано моральної шкоди ( моральні та фізичні страждання ), яку він оцінює в сумі 10000,00 грн, яка також полягала в тому, що він тривалий відрізок часу був позбавлений можливості експлуатувати автомобіль, чим порушені його устрій життя, зв'язки, які склалися в суспільстві та побуті, йому прийшлося багато нервувати із-за того, що не мав грошей, необхідних для ремонту автомобіля, а при цьому особа, винна у заподіянні йому матеріальних збитків, не вжила жодних заходів до того, щоб у добровільному порядку відшкодувати ці збитки хоча б частково.
У відповідності до ст.ст.23, 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується винною особою, яка спричинила її, при наявності вини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказано, що під моральною шкодою належить вважати втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, які завдані фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сума завданої моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.
Також, відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати за сплату судового збору у розмірі 100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
Керуючись ст.ст.1-15, 38, 60, 61, 84, 88 212-215, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1167 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з невиконанням рішення суду у задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу 10000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору у розмірі 100 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: