Справа № 2-7258/10 р.  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  06 жовтня 2010 року           м. Харків  

  Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:  

  головуючого-судді     :     Задорожного М.І.  

при секретарі:       Полях О.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дзержинської районної в м. Харкові ради  про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,  

              ВСТАНОВИВ:  

    14 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.  

  Позивач в обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що 01.10.2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 виданого 10.05.2010 року відділом РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції. Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого РАЦС Харківського районного управління юстиції.  

Позивач зазначив, що у даному шлюбі відносини між ним та відповідачем ОСОБА_2 не склалися, почалися сварки, виникло почуття невдоволеності сімейним життям. 02 листопада 2008 року відповідач ОСОБА_2 покину позивача та сина. На теперішній час відповідач проживає в м. Керч, тому позивач вважає, неможливим збереження шлюбу та просив розірвати шлюб між ним та відповідачем, та визначити місце проживання дитини разом з ним, тому як, саме він повністю займається вихованням дитини, утримує його, проживає разом з ним та ніколи не заважав спілкуванню  з матір’ю. Позивач переконаний, що перспектив спільного проживання з відповідачем та перебування у шлюбі немає. Також позивач зазначив, що він не згодний перебувати надалі у шлюбі з відповідачем, не бажає більше та не баче можливостей вдаватись до будь-яких зусиль для збереження цього шлюбу.  

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.  

    Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги.  

  Представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги.  

Відповідач ОСОБА_2  у судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.  

Представник органу опіки та піклування Дзержинської районної у м. Харкові ради у судовому засіданні позовні вимоги  частині визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з його батьком ОСОБА_1 визнав, та зазначив, що вважає за доць не визначити місце постійного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2  

Зі згоди позивача суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Вислухавши позивача, представників позивача, представник третьої особи, дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.         У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази  подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.  

Відповідно до свідоцтва про одруження   серія НОМЕР_1 виданого 10.05.2010 року відділом РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції   01.10.2004 року було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем по справі. (Актовий запис № 1060 від   01.10.2004 року   ).   Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого РАЦС Харківського районного управління юстиції. З листопада 2008 року відповідач ОСОБА_2 покину позивача та сина. На теперішній час відповідач проживає в м. Керч, тобто сторони живуть окремо, спільне господарювання не ведеться, подружні відносини не підтримують.   Шлюб існує формально.  

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1.у двокімнатній квартирі згідно з актом обстеження житлово- побутових умов в квартирі створені належні умови для відпочинку, ігор т навчання, у малолітнього ОСОБА_3 є окреме ліжко, в квартирі зроблено капітальний ремонт, що підтверджується висновком №2305/2/19.1 від 13.09.2010 року виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради.  

Згідно з довідкою дитячої міської поліклініки №12 від 13.07.2010 року №574, лікуванням та доглядом за малолітнім ОСОБА_3 займається батько, листи непрацездатності надавалися ОСОБА_1 у зв’язку із доглядом за хворим сином.  

Довідка ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.07.2010 року №40 свідчить, що вихованням дитини займається батько, в тому числі приводить та забирає з дитячого садка, приймає участь у батьківських зборах, відвідує свята, сплачує за дитячий садок.  

За місцем роботи та проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.  

Вищезазначені факти, також підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8  

Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб сторін фактично розпався, носить формальний характер, примирення неможливо.  

Згідно ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.  

    Відповідно до ч.1 ст. 161 Сімейного Кодексу України –якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли до згоди, щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішені спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини. Що мають істотне значення.  

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне визначити місце постійного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

  Витрати по реєстрації розірвання шлюбу суд вважає за необхідне покласти на позивача.  

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 209, 212, 214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 161 Сімейного Кодексу України,  

            ВИРІШИВ:  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

      Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 01 жовтня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис 1060 - розірвати.  

      При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцяти)гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.  

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з його батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

    Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Заочне  рішення  може бути переглянуте  судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя: