№1-914\10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі Вершняку В.М.,
з участю прокурора Яценка В.І.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, студента ВПТУ, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт Козин Обухівського району Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого в СП ТОВ «Кершер» оператором АЗС, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, 10.09.2010 р., приблизно о 15 год., неподалік будинку № 9 по вул. Лютеранській в м. Києві підійшов до ОСОБА_5 та з хуліганських спонукань безпричинно вступив з останнім в конфлікт, в ході якого, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, став наносити удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_5, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока з переходом на виличну ділянку, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №481 від 15.10.2010 р. відноситься до легкого тілесного ушкодження.
ОСОБА_3, 10.09.2010 р., приблизно о 15 год., неподалік будинку № 9 по вул. Лютеранській в м. Києві та будучи свідком хуліганських дій ОСОБА_6, який безпричинно побив ОСОБА_5 побачив, що у останнього випав з кишені штанів мобільний телефон. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ним не спостерігають, ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Нокія Н70» ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 790 гривень, з сім-карткою оператора «Київстар», вартістю 21 гривня, баланс рахунку якої складав 35 гривень та флеш-карткою вартістю 125 гривень, загальною вартістю 966 гривень, з викраденим залишив місце вчинення .
ОСОБА_4 11.09.2010 р. у першій половині дня, перебуваючи м. Києві разом з ОСОБА_3 дізнався, що останній має майно отримане злочинним шляхом, а саме: мобільний телефон «Нокія Н70» ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 790 гривень, з сім-карткою оператора «Київстар», вартістю 21 гривня, баланс рахунку якої складав 35 гривень та флеш-карткою вартістю 125 гривень, загальною вартістю 966 гривень. Приблизно о 14 год. того ж дня ОСОБА_7 було затримано працівниками міліції, які виявили та вилучили у останнього майно завідомо здобуте злочинним шляхом, яке він отримав та зберігав.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повідомив про обставини вчиненого злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення. Дійсно, він на вул. Лютеранській в м. Києві побачив раніше незнайомого ОСОБА_5 та з хуліганських спонукань вступив з ним в конфлікт, в результаті якого почав наносити йому удари кулаком в обличчя, розкаявся у скоєному, просив суворо не карати.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повідомив про обставини вчиненого злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення. Дійсно, він побачив, що в ОСОБА_2 виник конфлікт з ОСОБА_5, в останнього з кишені штанів випав мобільний телефон, він, скориставшись тим, що це ніхто не бачив, забрав вказаний мобільний телефон та пішов. Розкаявся у скоєному, просив суворо не карати.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повідомив про обставини вчиненого злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення. Дійсно, він зустрівшись з знайомим ОСОБА_3, дізнався, що останній має мобільний телефон, який він викрав у ОСОБА_5, взяв та зберігав його при собі. Розкаявся у скоєному, просив суворо не карати.
В судовому засіданні постановою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудних.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення на підставі достатніх та неспростовних доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_2, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, яка виразилась в насильстві з заподіянням тілесних ушкоджень.
Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_3, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна.
Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_4, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ст. 198 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які виразились у отриманні та зберіганні майна завідомо отриманого злочинним шляхом.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який раніше не судимий, позитивну характеристику, обставини, які пом’якшують покарання підсудного - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті зі звільненням від подальшого відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та з покладанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який раніше не судимий, позитивну характеристику, обставини, які пом’якшують покарання підсудного - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті зі звільненням від подальшого відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та з покладанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який раніше не судимий, позитивну характеристику, обставини, які пом’якшують покарання підсудного - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті зі звільненням від подальшого відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та з покладанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробовуванням – з іспитовим строком на 1 рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 в період іспитового строку зобов’язати:
- - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої системи;
- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- - повідомляти органи кримінальної виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробовуванням – з іспитовим строком на 1 рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 в період іспитового строку зобов’язати:
- - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої системи;
- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- - повідомляти органи кримінальної виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробовуванням – з іспитовим строком на 1 рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_4 в період іспитового строку зобов’язати:
- - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої системи;
- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- - повідомляти органи кримінальної виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання.
Речовий доказ:
- - мобільний телефон «Нокія Н70» ІМЕІ НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_5 – залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.
СУДДЯ О.Білоцерківець