КОПІЯ
Справа № 11-794 /2010 року Головуюча в 1-й інстанції Курнос С.О.
Категорія постанова про направлення
справи на додаткове розслідування. Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Дуфнік Л.М.
суддів: Задворного О.Л., Суслова М.І.
з участю прокурора Лугового О.П.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляцією прокурора Летичівського району на постанову Летичівського районного суду від 25 жовтня 2010 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Ярмолинці Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, з середньо – спеціальною освітою, одруженого, лісника КП «Летичівський спецлісгосп», не судимого,-
за ст.ст. 191 ч.2, 365 ч.3, 246 КК України направлена прокурору Летичівського району для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, працюючи на посаді лісника обходу № 20 КП «Летичівський спецлісгосп», як службова особа, з метою привласнення та розтрати лісоматеріалів, які перебували у його віданні, в період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року в кварталі 52 ввіреного йому обходу лісу, що розташований поблизу с. Вербка Летичівського району, перевищуючи свої повноваження, організував самовільну порубку сторонніми особами 207 дерев, в якій приймав і особисту участь.
Внаслідок незаконної порубки дерев було спричинено шкоду лісовим ресурсам на суму 127866 грн. 50 коп.
А вирубані ним особисто дерева вартістю 11870 грн. ОСОБА_2 використав для власних потреб та для розрахунку з особами, які здійснювали порубку дерев.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд зазначив, що органом досудового слідства була допущена така неповнота та однобічність, яка не може бути усунута у судовому засіданні.
Зокрема, не встановлена кількість і вартість привласненого та розтраченого ОСОБА_2 лісоматеріалу шляхом зловживання своїм службовим становищем; не розмежовано розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев особисто ОСОБА_2 та іншими особами; не проведено документальну ревізію на підтвердження розміру заподіяної шкоди; не перевірено належним чином покази ОСОБА_2 про розрахунок ним лісоматеріалами з особами, які здійснювали посадку та розрідження дерев; не перевірено покази рубщиків лісу щодо відповідності діаметра і кількості вирубаних дерев даними протоколу огляду місця події; не досліджено якими повноваженнями службової особи був наділений ОСОБА_2 та на підставі яких нормативних актів.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить постанову суду скасувати.
Посилається на те, що органом досудового слідства вжито всіх можливих заходів щодо максимальної конкретизації обставин скоєння ОСОБА_2 злочинів і подальша їх деталізація неможлива у зв’язку із обмеженістю інформації, а отримати нову практично неможливо.
Зазначає, що інкримінований ОСОБА_2 злочин є продовжуваним, який охоплений єдиним корисливим умислом і є закінченим з моменту останнього діяння, а тому головну роль відіграє загальна кількість незаконно здобутого лісоматеріалу, вартість якого визначена на досудовому слідстві.
Необхідності проведення розмежування розміру заподіяної шкоди іншими особами не вбачається, оскільки, на його думку, останні не є суб’єктами злочину і проводили вирубку з дозволу ОСОБА_2, будучи впевненими у правомірності своїх дій. Спосіб розтрати ОСОБА_2 майна є доведеним.
Вважає, що процесуальної необхідності у проведенні додаткової перевірки бухгалтерських документів та їх ревізії немає, оскільки встановлено, що порубка здійснювалась без лісорубних квитків, а заподіяна шкода встановлена та її розрахунок проведено відповідно до чинного законодавства.
Також відсутня необхідність перевірки показів інших осіб з приводу здійснення ними посадки та прополювання дерев та розрахунку між ними і ОСОБА_2, оскільки вони допитані судом і матеріалами справи підтверджується, що у ОСОБА_2 не було повноважень наймати їх та в такий спосіб розраховуватись за проведену роботу.
Наявність у ОСОБА_2 організаційно – розпорядчих повноважень підтверджується посадовою інструкцією, яка приєднана до матеріалів справи. А тому вказівка суду про долучення до матеріалів справи додаткових нормативних документів про повноваження ОСОБА_2 є безпідставною
Питання про відповідність показань свідків даним огляду місця події суд міг вирішити виконуючи вимоги ст. 324 КПК України при постановленні вироку.
А тому підстав вважати, що органом досудового слідства не вжито всіх можливих заходів для повного, всебічного та об’єктивного дослідження матеріалів справи у суду не було і під час судового розгляду справи не встановлено.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора в підтримку апеляції, захисника ОСОБА_1 про залишення постанови суду без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи органом досудового слідства було зібрано достатньо доказів для її розгляду судом, яка фактично ним і була розглянута по суті.
Не давши належної оцінки наявним у справі та дослідженим в судовому засіданні доказам суд першої інстанції прийняв не обґрунтоване рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
Зокрема, з наявної в матеріалах справи посадової інструкції лісника обходу №20 не вбачається, що ОСОБА_2 наділений адміністративно – господарськими функціями.
Згідно із зазначеною інструкцією на нього покладено здійснення виробничих функцій, а відповідно до договору про матеріальну відповідальність ОСОБА_2 зобов’язаний охороняти ввірене йому майно - ліс - і не уповноважений управляти чи розпоряджатись цим майном.
Не надано ОСОБА_2 і права складати документи, які мають правовий характер, тобто приймати рішення, обов’язкові до виконання фізичними чи юридичними особами.
( а.с. 134, 133)
Системний аналіз статей розділу VI «Злочини проти власності» Кримінального кодексу України свідчить про те, що не є предметом злочинів проти власності природні об’єкти ( ліс на корені, звір у лісі, тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля. Ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені з природного стану.
Такі роз’яснення дані і в постановах Пленуму Верховного Суду України №17 від 10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» та № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».
В матеріалах справи наявні документи про розрахунок шкоди, заподіяної самовільною рубкою дерев в кварталі 52 лісу КП «Летичівський спецлісгосп» та їх кількість.
(а.с. 33-38, 39-42).
Крім того, при вирішенні питання про направлення справи на додаткове розслідування судом порушено кримінально – процесуальний закон.
Як вбачається з протоколу судового засідання, прийшовши до висновку в нарадчій кімнаті під час постановлення вироку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, суд, в порушення вимог ст.ст. 281, 326 КПК України, не відновив судове слідство і не заслухав думку прокурора та інших учасників судового розгляду з цього приводу.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія судідв,-
ухвалила:
апеляцію прокурора задоволити.
Постанову Летичівського районного суду від 25 жовтня 2010 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на додаткове розслідування скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуюча /підпис/
Судді/підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний