справа № 2-11108/2010

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010  року                                 Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  

головуючого судді  - Башмакова Є.А.,

при секретарі  - Куляба Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3,  до Дніпропетровського Державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці, треті особи – Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та про припинення права спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровського Державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці, треті особи – Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та про припинення права спільної сумісної власності.

В обґрунтування своїх вимог з урахуванням уточнень, позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилалась на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 1996 року квартира АДРЕСА_1 в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»  була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_5 та мати ОСОБА_2, ОСОБА_3.), ОСОБА_5 (чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2, ОСОБА_3.), ОСОБА_2 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_5.) , ОСОБА_3 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_5.). Після смерті ОСОБА_5, який  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 червня 2008 року (актовий запис № 27 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року), відкрилися спадщини на частки, які належали їм у спільному майні на праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. В свою чергу, позивач є спадкоємцем  померлого ОСОБА_5 за законом, та має право на половину спадкового майна, оскільки вказане майно було набуте в шлюбі і є об’єктом права спільної сумісної власності, однак, оформити належним чином право на спадщину позивач не може, оскільки за життя спадкодавців розміри часток співвласників у спільному майні визначені не були. Крім того, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як право позивача, так і право на виділ частки майна та оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, не визнають . На підставі викладеного позивач просить суд визначити, що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить по ј частині вищезазначеної квартири, припинити право спільної сумісної власності, на підставі якого співвласникам належить дана квартира та визначити за співвласниками на праві спільної часткової власності по ј частини квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні в повному обсязі наполягала.

Представник відповідача Державного підприємства по перевезенню вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позовних вимог заперечували.

Представник третьої особи - Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилась, але в своїй заяві просила суд розглядати справу за відсутності їх представника, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

           Третя особа – Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судове засідання свого представника не направило, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підставах.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане згідно з розпорядженням виконкому міської Ради народних депутатів № 3867/1 від 16 лютого 1998 року, квартира ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 була приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», була приватизована зазначеними особами як членами сім’ї, та відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону належала їм на праві спільної сумісної власності.

Також судом встановлено, що12 липня 2002 року помер ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 13 червня 2008 року відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, у зв’язку з чим відкрилася спадщина на частку у майні, яке належало йому на праві спільної сумісної власності (у квартирі АДРЕСА_1).

Стаття 1220 Цивільного кодексу України зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно положень статті 1226 ЦК України частки у праві спільної сумісної власності спадкуються на загальних підставах. Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України спадкоємець повинен протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Прийняти спадщину можливо або фактичним прийняттям, або шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно із положеннями п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства  юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 370 ЦК України частки кожного зі співвласників в спільному майні є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Договір про поділ нерухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності між ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено не було, а тому слід вважати, що частки, які їм належать в спільному сумісному майні, є рівними.

За таких обставин суд вважає за можливе визначити, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках, а саме по ј частині даної квартири належить кожному із вказаних співвласників.

Так, згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності на таке майно припиняється. Втім, у спірних правовідносинах поділ спільного сумісного майна у позасудовому порядку, шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками, є неможливим у зв’язку зі смертю двох із них.

Ст. 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, а у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Виходячи зі змісту ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлене законом або домовленістю між ними.

З урахуванням фактичних обставин справи, оцінюючі усі докази, які було досліджено судом у ході судового засідання в їх сукупності, джерела набуття спільного сумісного майна, а також приймаючи до уваги, що у справі приймають участь співвласники, при цьому проти припинення права спільної сумісної власності та визначення часток співвласників як рівних  треті особи не заперечують, суд вважає позовні вимоги щодо припинення права спільної сумісної власності, на підставі якого співвласникам належить квартира АДРЕСА_1, та визначення за співвласниками на праві спільної часткової власності по ј частини вказаної квартири, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 368, 370, 392, ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Визначити , що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках , а саме: ј частина квартири - ОСОБА_1,  ј - ОСОБА_5, ј - ОСОБА_2, ј - ОСОБА_3, право спільної сумісної власності   припиняється, і квартира АДРЕСА_1 належить співвласникам на праві спільної часткової власності.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя :                                         Є.А. Башмаков