Справа №11-638, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Стефанишин С.Л.
Категорія ч.3 ст. 296 КК України Доповідач Бережний С.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Бережного С.Д.
суддів Цугеля І.М., Лінника П.О.
з участю прокурора Марцинкевича С.А.
захисника ОСОБА_1
перекладача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Новоушицького районного суду від 27 серпня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого;
засуджено за ч.3 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід залишено попередній – підписку про невиїзд.
За вироком суду, ОСОБА_3 09.06.2010 року близько 21 год. в с. Вільховець Новоушицького району на подвір’ї домогосподарства ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, використовуючи нікчемний привід, зав’язав суперечку зі своєю матір’ю ОСОБА_4, під час якої висловлювався в її адресу нецензурними словами, оголював свій статевий член та безпричинно наніс останній удар кулаком в область обличчя, після чого наносив удари по тулубу, кінцівках в область живота, чим спричинив останній тілесні ушкодження, які по степені тяжкості відносяться до категорії легких.
Припинити хуліганські дії ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 намагалася ОСОБА_5, однак продовжуючи свої дії ОСОБА_3, без будь – якої причини наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаком по руці, спричинивши тілесні ушкодження, які по степені тяжкості відносяться до категорії легких.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Вважає, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_3 на захист.
Крім того, судом не було взято до уваги, що в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 давали суперечливі покази, які не узгоджуються з матеріалами кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов’язаного з опором громадянам, що припиняли хуліганські дії підтверджується дослідженими судом доказами по справі.
Сам засуджений визнаючи свою вину частково, не заперечував, що під час конфлікту зі своєю матір’ю ОСОБА_4 штовхнув останню внаслідок чого вона могла отримати тілесні ушкодження.
З показів потерпілої ОСОБА_5, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні вбачається, що 9.06.2010 року близько 21 год. на подвір’ї домогосподарства ОСОБА_4 засуджений, перебуваючи а стані алкогольного сп’яніння, висловлювався нецензурними словами та бив свою матір. Коли вона намагалась припинити хуліганські дії під час яких відбувалось побиття ОСОБА_4, засуджений наніс їй декілька ударів, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Ті обставини, що 9 червня 2010 року у вечірній час в с. Вільховець на домогосподарстві ОСОБА_4 засуджений в стані алкогольного сп’яніння висловлювався нецензурними словами і вчинив бійку, підтверджуються показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та даними протоколів очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.06.2010 року.
З даного протоколу вбачається і те, що ОСОБА_3 визнавав , що наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_4 Що в цей час на подвір’ї домогосподарства знаходилась і потерпіла ОСОБА_5, яка намагалась припинити його хуліганські дії.
(а.с. 41-42)
З протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 від 21.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 9.06.2010 року заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, тоді коли вона намагалась захистити потерпілу ОСОБА_4 від побиття ОСОБА_3
Ці покази потерпілої не заперечував і засуджений.
(а.с. 49-50)
Об’єктивно винність засудженого підтверджуються і даними висновків судово – медичних експертиз №№304, 305 від 18.06.2010 року, згідно яких потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіянні легкі тілесні ушкодження.
Суд дав оцінку тим обставинам, що потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні змінила покази і пояснила, що ОСОБА_3 не вчиняв хуліганства та не бив її і обґрунтовано не прийняв до уваги ці покази в суді, оскільки вони суперечать її ж показам на досудовому слідстві, показам потерпілої ОСОБА_5, свідків та іншим доказам по справі, які узгоджуються між собою і підтверджують винну ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні хуліганства, що супроводжувалось винятковим цинізмом не знайшло свого підтвердження в суді.
Так, ОСОБА_3 заперечував дану ознаку хуліганства, як на досудовому так і під час судового слідства.
Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8 не бачили, щоб ОСОБА_3 оголяв свій статевий орган.
Оскільки, відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь засудженого, колегія суддів виключає з вироку суду ознаку хуліганства – вчинення злочину, що супроводжується винятковим цинізмом. Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов’язаною з опором громадянам, що припиняли хуліганські дії.
Доводи апеляції захисника, що під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_3 на захист не відповідають фактичним обставинам справи, згідно анкетних даних засудженого вбачається, що ОСОБА_3 народився і проживає в Україні.
З показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_3 розуміє українську мову і нею розмовляє в селі.
Свідок ОСОБА_10 який є братом потерпілої ОСОБА_4 та дядьком ОСОБА_3 пояснив, що вони між собою та з сусідами спілкуються українською мовою.
Ці покази свідків про те, що засуджений розуміє українські мову узгоджується з показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 під час досудового слідства пояснював, що розуміє українську мову і перекладача не потребує.
Та обставина, що ОСОБА_3 на досудовому слідстві не заявляв про те, що не розуміє української мови, а навпаки власноручно писав, що протокол допиту обвинуваченого з його слів надрукований вірно і ним прочитаний, підтверджується даними протоколу на (а.с. 38). З даного протоколу крім того вбачається, що ОСОБА_3 роз’яснювалося право мати перекладача, передбачене ст. 19 КПК України, однак він такого клопотання не заявляв.
Не заявляв ОСОБА_3 будь – яких клопотань і під час ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 68).
Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 118) ОСОБА_3 на прохання головуючого в суді вільно прочитав свої покази, які він давав на досудовому слідстві.
За таких обставин доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_3 на захист не відповідає дійсності і не приймаються до уваги колегією суддів.
Інші доводи апеляції також не спростовують висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_3 у вчиненні злочину.
Істотних порушень вимог КПК України під час досудового слідства і в судовому засіданні колегія суддів не встановила.
Як вбачається з описової частини вироку ОСОБА_3 1982 року народження, разом з тим відповідно до ксерокопії паспорта на (а.с. 55) ОСОБА_3 народився в 1973 році. За таких обставин місцевому суду слід відповідно до приписів ст.ст. 409, 411 КПК України виправити описку в даті народження засудженого.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задоволити частково.
Вирок Новоушицького районного суду від 27 серпня 2010 року відносно ОСОБА_3 змінити.
Виключити з вироку суду ознаку хуліганства – вчинення злочину, що супроводжується винятковим цинізмом.
На підставі ст.ст. 409, 411 КПК України запропонувати Новоушицькому районному суду вирішити питання щодо уточнення року народження ОСОБА_3.
В решті вирок суду залишити без змін.
Повний текст ухвали проголосити о 10 годині 29 жовтня 2010 року.
Головуючий – суддя
Судді