Справа №2-260

                                    2010р.

                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                        ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

  28.10.2010р.                                      м. Снятин

    Снятинський  районний  суд  Івано – Франківської   області  в складі :

головуючого  -  судді  -         Потятинника  Ю.Р.,

з участю секретаря     -        Маланчук С.М.,

представників  сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3  до Белелуйської сільської ради про визнання права власності  та позов  ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Белелуйської сільської ради, третя особа - інспекція Держархбудконтролю в Івано-Франківській області про визнання права власності на ? ідеальну частину добудови, -                                                                                                

                               ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що на праві спільної сумісної власності його батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належав житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який належав до робітничого двору. Після смерті матері в 1996р. спадкоємцями став він та батько, оскільки проживали в будинку і вступили в управління спадковим майном. Після смерті батька в 2008р. успадкував його частину, оскільки на час смерті постійно проживав з ним. Через відсутність правовстановлюючих документів на будинок не має змоги нотаріально оформити спадщину. Тому, просить суд визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами.

    Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що в 1974р. одружилась з ОСОБА_3 і перейшли проживати до будинку батьків останнього по АДРЕСА_1, який  на той час складався  з двох  кімнат, кухні та кладовки (приміщення  №1-6–1-9 згідно технічного паспорта), загальна площа становила 59,2 кв.м., а житлова 41 кв.м. В 1975р. від шлюбу народилась дочка ОСОБА_7, а в 1978р.– син ОСОБА_8. Оскільки житлової площі не вистачало, то вирішили зробити добудову до житлового будинку. З дозволу батьків, але без дозволу сільської ради, самовільно протягом 1982-1992рр. добудували  коридор 1-1 площею 6,4 кв.м., кімнату 1-2 площею 31,9 кв.м, кімнату 1-3 – 27,2 кв.м., ванну 1-4 – 9 кв.м. та коридор 1-5 – 9,9 кв.м., загальною площею 81,3 кв.м.  В результаті добудови загальна площа будинку склала 140,5 кв.м. Свідоцтво про право власності не оформлялось. ОСОБА_3 та його батьки  визнавали за нею право на частку в будинковолодінні , батьки  казали, що після їх  смерті  вона з ОСОБА_3 оформлять правовстановлюючий документ на двох. Тому, вважає, що добудова є спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках. В 1998р. виїхала закордон, оскільки не вистачало коштів на проживання. Перебуваючи закордоном пересилала ОСОБА_3 кошти на одяг та харчування, на заміну 4 вікон в приміщенні старого будинку батьків. В 2005р. повернулась з-закордону і дізналась про те, що ОСОБА_3 розірвав з нею шлюб і проживає з іншою жінкою. Останній вигнав її з будинку разом з сином, не дивлячись на те, що обоє зареєстровані в будинку і тимчасово проживають в будинку дочки в с. Белелуя. Після смерті батька ОСОБА_3 останній почав виготовляти документи про власність на все будинковолодіння  на себе, виготовив 20.11.2009р. техпаспорт. В той час в листопаді 2009р. дізналась про те, що порушується її право на частку в здійсненій нею з чоловіком добудові. Тому, просить визнати за нею право власності на ? ідеальну частину добудови.      

      Представник позивача-відповідача ОСОБА_3 в судовому  засіданні позов підтримав. Просить визнати за ОСОБА_3 право власності на все будинковолодіння. Проти  позову ОСОБА_4 заперечив. Пояснив, що за час спільного проживання  ОСОБА_3 з  ОСОБА_4 вони добудували одну кімнату і кухню, інше було добудовано за кошти батька. ОСОБА_3 перебуває в м. Одесі на заробітках,  має іншу дружину.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому  засіданні позов підтримав. Просить визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину добудови спірного будинковолодіння. Позов ОСОБА_3 підтримав частково. Пояснив,  що добудову сторони  ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 здійснили за спільні кошти і з 1992 р. стали проживати в добудові,  а батьки продовжували проживати в своїх  двох кімнатах. ОСОБА_4 працювала секретарем сільської ради, ОСОБА_4 їздив на заробітки,  отже,  на час шлюбу добудова вже існувала. В 1998 р. ОСОБА_4 поїхала за кордон,  однак час- від- часу приїжджає додому, в даний час проживає з сином в житловому будинку дочки в с. Белелуя,  дочка заміжня,  вчиться в м. Києві і там тимчасово проживає з  чоловіком. ОСОБА_3 проживає в м. Одесі з  іншою жінкою.

Представник сільської ради в судове засідання не з’явився,  однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов ОСОБА_4 визнав,  позов ОСОБА_3 визнав частково. В заяві пояснив,  що сторони ОСОБА_3. та ОСОБА_4 з 1982 по 1993р.р. перебуваючи у шлюбі і маючи двох дітей добудували два коридори,  дві кімнати, ванну та кухню. Загальна площа добудови склала 81, 3 кв.м,  а загальна площа всього будинку- 140,5 кв.м.. Майно істотно збільшилося.

Представник третьої особи   в судове засідання не з’явився,  хоча повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Суд, вислухавши сторони, аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 частково підставні і підлягають до часткового задоволення, позовні вимоги ОСОБА_4 підставні і підлягають до  задоволення,  з наступних мотивів.

    Як встановлено в судовому засіданні, спірне будинковолодіння по АДРЕСА_1 було робітничим двором, що підтверджується  довідкою Белелуйської сільської ради від 10.07.2009р.. Згідно пояснень сторін та  довідок сільської Ради станом на 15.04.1991 р. в спірному будинковолодінні проживали сторони -              ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також ОСОБА_6, ОСОБА_5 - батьки позивача ОСОБА_3, діти ОСОБА_7, ОСОБА_6, господарство відносилось до робітничої групи дворів, після смерті ОСОБА_6 в належній їй ? частині будинковолодіння залишився проживати ОСОБА_5 та вступив в управління спадковим майном,  також в господарстві залишились проживати сторони ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та їхній син ОСОБА_8. З дня смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в управління спадковим майном вступив позивач ОСОБА_3,  який проводив поточний ремонт будинку,  обробляв присадибну ділянку,  заповіт від імені ОСОБА_5 в сільській раді не посвідчувався. Технічний паспорт на спірний житловий будинок виданий на позивача ОСОБА_3.

    Згідно рішення № 22 від 30.03.2010 р. Белелуйської сільської ради узаконено зроблену з 1982 по 1991 р.р. сторонами добудову двох кімнат,  двох коридорів та ванни загальною площею 81,3 кв.м., спадкоємцем житлового будинку після смерті батьків визнано сина ОСОБА_3 за яким визнано право власності на будинок без добудови.

    Згідно довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори від              22.10.2010 р.,  згідно якої після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини,  після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа на сина - позивача-відповідача ОСОБА_3

    Згідно довідки держархбудінспекції в Івано-Франківській області від 02.04.2010 р. побудований спірний житловий будинок та самовільно проведена добудова відповідають будівельним нормам для житлових приміщень.

Із показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається, що  сторони проводили добудову. При таких доказах,  суд приходить до висновку, що сторонами під час шлюбу було добудовано дві кімнати,  два коридори та ванна загальною площею 81,3 кв.м., які згідно ст. 60 СК України є їх спільною сумісною власністю. Будинок без добудови належить на праві спадщини ОСОБА_3

Тому, слід визнати за позивачем – відповідачем ОСОБА_3 право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями, враховуючи ? ідеальну частину добудови до нього, яка узаконена рішенням виконавчого комітету Белелуйської сільської Ради № 22 від 30.03.2010р., загальною площею 81,3 кв.м., що становить 78/100 житлового будинку вцілому. В решті його позову відмовити. Визнати за ОСОБА_4 право власності на ?  ідеальну частину добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1, яка узаконена рішенням виконавчого комітету  Белелуйської сільської  Ради  № 22  від  30.03.2010р., загальною площею 81,3 кв.м., що становить 28/100 житлового будинку в цілому.  

На підставі викладеного та ст. 524, 548, 549  ЦК України  від  1963р., ст.ст. 328, 331, 1268  ЦК  України, керуючись ст. 213-215  ЦПК  України,--

                                                           Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Белелуйської сільської ради, третя особа - інспекція Держархбудконтролю в Івано-Франківській області про визнання права власності  задоволити частково. Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, враховуючи ? ідеальну частину добудови до нього, яка узаконена рішенням виконавчого комітету Белелуйської сільської Ради № 22 від 30.03.2010р., загальною площею 81,3 кв.м., що становить 78/100 житлового будинку вцілому.  В решті позову відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Белелуйської сільської ради, третя особа - інспекція Держархбудконтролю в Івано-Франківській області про визнання права власності на ?  ідеальну частину добудови задоволити. Визнати за ОСОБА_4 право власності на ?  ідеальну частину добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1, яка узаконена рішенням виконавчого комітету  Белелуйської сільської  Ради  № 22  від  30.03.2010р., загальною площею 81,3 кв.м., що становить 28/100 житлового будинку вцілому.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення,  а особами які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом 10 днів з дня отримання копії рішення,  через Снятинський  райсуд.  

    Головуючий : підпис

    Суддя Снятинського

районного суду                         Ю.Р.Потятинник