Судове рішення #12670717

Справа № 2-1038-2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року    Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:  головуючої - судді Попович Т.М.

при секретарі  Коковенко А.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення збитків,  упущеної вигоди, отриманого гонорару та моральної шкоди,-

В С  Т  А  Н  О  В  И  В :

         Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків, понесених внаслідок невиконанням обов’язків ОСОБА_2 за договором доручення про оформлення мирової угоди в сумі 1604 грн. 91 коп., стягнення упущеної вигоди в сумі 500 грн., стягнення гонорару, отриманого за  договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 1140 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 1140 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 5 листопада 2009 року між позивачкою та відповідачем був складений договір доручення відповідно до якого відповідач зобов’язався надати юридичні послуги за встановлену плату, а саме оформити мирову угоду за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про встановлення спадкового права». В той же день позивачкою була надана довіреність, всі необхідні для виконання доручення документи, та гроші в розмірі 4000 рублів РФ, що на той момент складало 1140 гривень. Однак в судове засідання відповідач не з’явився, позивачка залишилася без юридичної допомоги, мирова угода була оформлена не на тих умовах, які оговорювались спочатку. Обов’язки по договору відповідач не виконав, гроші повернути відмовився, надати звіт про виконану роботу відмовився. Вважає, що відповідач фактично відмовився від виконання договору доручення, знаючи що вона позбавлена можливості захистити свої інтереси, тому, що мешкає в іншому регіоні та не має юридичної освіти. Дії відповідача заподіяли позивачці збитки на загальну суму 1604грн. 91 коп. Також дії відповідача заподіяли шкоду в вигляді  упущеної вигоди, що сталася в наслідок відмови позивача від позову, а не в визнані позову відповідачем, в зв’язку з чим оформлення спадкового права буде потребувати додаткових витрат на нотаріуса в сумі 500 грн., та витрат по сплаті договору доручення в сумі 1140 грн.. Крім цього поведінка, дії та вислови відповідача заподіяли позивачці фізичні та моральні страждання, які вона оцінила в 1140 грн.  

30.11.2010 року позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог та просила стягнути з відповідача: 45620 грн 25 коп; 11660 руб 10 коп; 1140 грн. моральної шкоди.

17.12.2010 року позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог та просила  стягнути з відповідача 45620 грн 25 коп – збитків, упущеної вигоди, судових витрат; 2941 грн. 32 коп – витрати, пов»язані з явкою в суд; 1140 грн – компенсація моральної шкоди, судові витрати- 580 грн, послуги банку – 30 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні  їм правовідносини.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887 при здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення. Статею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.

Відповідно до ст. 16 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, протоколом № 6 від 1.10.1999 р., у випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз’яснення з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових документів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (рядок у відомості, тощо) або усній формі, коли правова допомога надається безкоштовно. Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укладення письмової угоди є неможливим, а клієнт потребує невідкладного надання правової допомоги. В таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню. У всіх інших випадках доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги. Статею 17 Правил передбачені загальни вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги, відповідно до яких в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. В угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку мають бути визначені: а) прізвище, ім’я та по батькові, адреса фізичної особи або назва та адреса юридичної особи — клієнта; б) ті ж відомості щодо особи, яка уклала угоду, якщо договір укладається не особисто клієнтом; в) прізвище, ім’я та по батькові адвоката (або назва адвокатського об’єднання), який надаватиме правову допомогу, та його адреса; г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватись; д) розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом, тощо); е) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення; є) підписи осіб, що уклали угоду. Угода не повинна містити положень, що суперечать чинному законодавству та цим Правилам. Зокрема, забороняється включення в угоду з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.

 Відповідно до ст. 37 Правил у випадку дострокового розірвання угоди про надання правової допомоги: 1) за ініціативою клієнта, якщо причина розірвання угоди полягає в неналежному, такому, що не відповідає закону і цим Правилам, виконанні доручення, або при фактичній відмові адвоката від виконання доручення (окрім випадків, коли згідно з законом і цими Правилами допускається одностороннє розірвання угоди адвокатом) — адвокат не має права вимагати сплати йому гонорару і повинен повернути клієнту одразу після розірвання угоди фактично внесений гонорар.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до вимог ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статею 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.  Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Статею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Статею 1009 ЦК України передбачені наслідки припиненя договору доручення, відповідно до яких, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата — також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору , крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

В судовому засідані встановлено, що 5 листопада 2009 року сторони уклали в устній формі договір доручення, на підставі якого позивачка надала відповідачу Довіренність ВМК № 723294, посвідченну приватним нотаріусом Дебальцівського міського нотаріального округу 5.11.2009 р., та зареєстровану в реєстрі за № 2051 (а.с. 6), відповідно до якої позивачка уповноважила ОСОБА_2 вести її справи у судах всіх інстанцій з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, стягувачу, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення. Для чого надала йому право подавати та підписувати документи, в том числі позовні та інші заяви, скарги, включаючи апеляційні, касаційні, тощо, отримувати необхідні документи, сплачувати у разі потреби державне мито та інші платежі, а також виконувати всі інші дії, які націлені на захист її законних прав та інтересів.

За вчинення нотаріальної дії, посвідчення довіренності на ім»я ОСОБА_2, позивачка слатила 150 гривен, відповідно до довідки приватного нотаріуса Д.О.Бережного від 28.12.2009 р. № 63/01-08 (а.с. 7).

5.11.2009 р. ОСОБА_2 отримав від позивачки гроші в сумі 4000 рублів РФ за надання юридичних послуг – оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про становлення спадкового права», на підтвердження чого надав позивачці розписку (а.с. 8).

7.11.2009 р. позивачка надіслала листа відповідачу с підготовленою та підписаною мировою угодою, с проханням оформити мирову угоду належним чином, щоб рішення суду містило всі необхідні формуліровки для реєстрації права власності в порядку спадкування сторонами по справі.  Суттєвим по справі вважала визнання відповідачем (ОСОБА_3.) її позову. Про виконану роботу і рішення суду просила надіслати листа (а.с. 20).

7.11.2009 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали мирову угоду, що була підготовлена відповідачем, та здана ним до канцелярии Ясиноватського міжрайонного суду Донецької області (а.с. 9,10), проти чого  не заперечувала позивачка в судовому засіданні.

7.12.2009 р.  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали мирову угоду (а.с. 11), яка була складена в Ясиноватському міжрайонному суді Донецької області за допомогою відповідача, та написана власноруч позивачкою під диктовку відповідача, проти чого  не заперечувала позивачка в судовому засіданні, та підтвердила, що саме ця мирова угода була визнана судом.

Ухвалою  Ясиноватського міскрайонного суду від 7.12.2009 року (а.с.109) по цивільній справі 2-1357/2009 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Дебальцівська міська рада та Відділ земельних ресурсов Дебальцівської міської ради, про визнання майна спадковим, визнання права власності  на частку майна, визнання держакту дійсним, було ухвалено визнати мирову угоду укладену 07 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Дебальцівська міська рада та Відділ земельних ресурсов Дебальцівської міської ради, про визнання майна спадковим, визнання права власності  на частку майна, визнання держакту дійсним. Сторонам був роз»яснений порядок оскарження ухвали.

Відповідно Ухвали Ясиноватського міскрайонного суду від 7.12.2009 року в судовому засіданні 7 грудня 2009 року приймали участь позивач ОСОБА_1, представник позивача (за дорученням) ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 В судовому засідані 7 грудня 2009 року сторони уклали мирову угоду та звернулися до суду з заявою про її визнання та про закриття провадження по справі. Відповідно до мирової угоди позивач ОСОБА_1 повністю відмовляється від всіх заявлених позовних вимог щодо будинка та земельної ділянки розташованих за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Шмідта, буд. 20, але має право протягом одного року користуватися вказаним будинком як житлом, відповідач ОСОБА_3 повністю відмовляється від будь-яких вимог щодо будинка та земельної розташованих за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Орджоникидзе, буд. 30, але має право протягом одного року користуватися вказаним будинком як житлом. Зазначена спільна заява та копія мирової угоди додані до справи. Сторонам роз»яснені наслідки закриття провадження у справі, що передбачені ст. 206 ЦПК України. Враховуючи, що умови мирової угоди, укладеної сторонами, не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, угода укладена в інтересах сторін, суд закрив провадження у справі, визнавши мирову угоду.

Ухвала Ясиноватського міскрайонного суду від 7.12.2009 року набрала чиності 14 грудня 2009 року, жодна з сторін ухвалу не оскаржувала.

10.12.2009 р. позивачка надіслала відповідачу листа с вимогою про провернення грошей отриманих ним за оформлення мирової угоди, в зв»язку з тим, що мирову угоду він не оформив, юридично значущих дій за її дорученням не проводив і всі дії по оформленю мирової угоди вона була вимушена виконати самостійно (а.с. 21).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

           За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи позивачки відносно того, що в судовому засіданні 7 грудня 2009 року вона залишилася без юридичної допомоги, в зв»язку з тим, що відповідно до Ухвали Ясиноватського міскрайонного суду від 7.12.2009 року, слухання справи 7.12.2009 року  відбулося за участю ОСОБА_2, як представника позивача за дорученням. Позивачка в судовому засіданні від послуг відповідача не відмовилась, не вимагала дострокового розірвання угоди про надання правової допомоги, та не ставила питання про розгляд справи за його відсутністю.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що відповідач не виконав обов»язки по договору доручення, в зв»язку  з тим, що відповідно до наданої ним розписки (а.с. 8) відповідач отримав від позивачки гроші в сумі 4000 рублів РФ за надання юридичних послуг – оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про становлення спадкового права». Мирова угода між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була укладена між сторонами за участю відповідача та визнана Ухвалою Ясиноватського міскрайонного суду, як укладена в інтересах сторін, та як така, що не суперечить закону. Ухвала набула чинності та позивачкою не оскаржувалася.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 виконав обов»язки, по наданню позивачці юридичних послуг – оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спадковим, мирова угода між сторонами укладена та визнана ухвалою суду, що набула чинності, тому позивачка не має право на стягнення з відповідача збитків, понесених невиконанням забов»язань, упущеної вигоди, отриманого гонорару, та моральної шкоди, витрат, пов»язаних з явкою до суду, судових витрат.

Керуючись ст.ст.10,11,  209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 237-239, 240, 1000, 1009 ЦК України, Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887, суд

В  И  Р І  Ш  И  В :

  У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення збитків, понесених внаслідок невиконання зобов’язань за договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та  упущеної вигоди в сумі 45620 грн.25 коп., гонорару, отриманого за договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 1140 гривень, моральної шкоди в сумі 1140 гривень, витрат, пов»язаних  з явкою до суду в сумі 2941 грн.32 коп., судових витрат - відмовити в повному обсязі.  

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його  вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 грудня 2010 року.

Повний текст рішення складений 24 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі складення рішення у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд.

          Суддя     Дебальцевського

          міського суду                                       Т.М.Попович

Справа № 2-1038-2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частини)

22 грудня 2010 року    Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:  головуючої - судді Попович Т.М.

при секретарі  Коковенко А.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення збитків,  упущеної вигоди, отриманого гонорару та моральної шкоди,-

В С  Т  А  Н  О  В  И  В :

         Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків, понесених внаслідок невиконанням обов’язків ОСОБА_2 за договором доручення про оформлення мирової угоди в сумі 1604 грн. 91 коп., стягнення упущеної вигоди в сумі 500 грн., стягнення гонорару, отриманого за договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 1140 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 1140 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,  209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 237-239, 240, 1000, 1009 ЦК України, Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887, суд

В  И  Р І  Ш  И  В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення збитків, понесених внаслідок невиконання зобов’язань за  договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та  упущеної вигоди в сумі 45620 грн.25 коп., гонорару, отриманого за договором доручення про оформлення мирової угоди за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 1140 гривень, моральної шкоди в сумі 1140 гривень, витрат, пов»язаних  з явкою до суду в сумі 2941 грн.32 коп., судових витрат - відмовити в повному обсязі.  

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його  вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі складення рішення у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд.

          Суддя     Дебальцевського

          міського суду                                       Т.М.Попович

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація