Справа № 2-7775/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
20 вересня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі – Козак О.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-
В С Т А Н О В И В :
07.09.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року має статус дитини війни. Статтею 6 зазначеного Закону позивачу з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2010 роках така допомога не виплачувалась.
Просить суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити недоплачену як «Дитині війни», щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 01.01.2007 року по 2010 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути в його користь судові витрати.
Крім того, позивач просить суд поновити строк для звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй надано статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим Управлінням соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації, в якому міститься відмітка «Дитина війни» (а.с. 6).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 у справі «Про соціальні гарантії громадян» положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційним.
Отже, з моменту втрати чинності пунктом 12 статті 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відновилася дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, відповідач з цієї дати повинен був нараховувати та виплачувати позивачу зазначену соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Не зважаючи на таке правове положення, яке є з 9 липня 2007 року, відповідач незаконно не нараховує та не виплачує позивачу як дитині війни соціальну допомогу в зазначеному розмірі.
У зв'язку з наведеним, дії відповідача щодо невиплати соціальної допомоги позивачу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни є незаконними. Тому, слід зобов'язати відповідача з 9 липня 2007 року провести нарахування та виплатити соціальну допомогу позивачу як дитині війни по 31 грудня 2007 року:
За період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позовні вимоги задоволенню не підлягають за безпідставністю. На цей період були чинними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію статті 6 Закону. Суд не може застосувати при вирішенні цього спору недіючу правову норму.
Також підлягає до часткового задоволення позов в частині вимог за 2008 рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема в статтю 6 Закону, яка була викладена в новій редакції. Відповідно до якої соціальна допомога повинна виплачуватися дітям війни в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ. Конституційний Суд України своїм рішенням визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67, розділу І, пунктів 2-4,6-8,10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України№ та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню частково, за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
За період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позов в частині вимог щодо виплати допомоги як дитині війни задоволенню не підлягає за безпідставністю, оскільки на цей період діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Правової норми про виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни не було. Суд не має повноважень застосувати неіснуючу норму права.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визначена неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти попередня редакція статті 6 Закону, згідно якої встановлено, що діти війни мають право на соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків.
На день розгляду справи дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами не зупинялась, а тому позов в частині зобов’язання провести нарахування державної соціальної допомоги дитині війни за 2009 року є підставним.
Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та до ч.2 ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 р. та 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 – 2010 роках повинні діяти у відповідності з положеннями чинної норми ст. 63 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 63 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2009 року, позивач як дитина війни має право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за 2009 рік з 01.01.2009 року та за 2010 рік – з 01.01.2010 року.
Згідно ч. 3 ст. 3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік підлягають до задоволення за 2009 рік - 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а за 2010 рік – з 01.01.2010 року по 20.09.2010 року, тобто на момент винесення рішення.
На думку суду положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України).
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ч.1 ст.1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.2000 року, Законом України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини»,Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя",ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно та з 01.01.2010 року по 20.09. 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Кихтюк Р.М.