Справа № 2-1016/2010р.
РІШЕННЯ
Іменем України
13 грудня 2010 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді Совгири Д.І.,
з участю секретаря: Цибульської Т.І.,
представника позивача: Боднара В.В.,
відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третіх осіб на стороні відповідачів: ОСОБА_4, Мальованої Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_4, орган опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, про звернення стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в Могилів-Подільський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_4, орган опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, про звернення стягнення, посилаючись на те, що між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та третьою особою ОСОБА_7 укладено кредитний договір № VIMOGА00001300 від 19 квітня 2007 року, згідно із яким останньому надано кредит в сумі 24203 долари США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення повернення кредитних коштів між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М. У відповідності до умов даного договору банк прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, належну відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 2004 року, виданого виконкомом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області. Кінцевий строк повернення кредитних коштів встановлено 17 квітня 2017 року. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_7 повинен щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Однак відповідач своїх обов’язків належним чином не виконував і станом на 11 червня 2010 року у нього утворилась заборгованість в сумі 22938 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 19179 доларів 22 центи США, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2120 доларів 27 центів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 210 доларів 46 центів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 305 доларів 65 центів США, штраф (фіксована частина) в сумі 31 долар 62 центи США та штраф (процента складова) в сумі 1090 доларів 78 центів США. 17 липня 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" було реорганізовано в ПАТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, а тому позивач являється правонаступником ЗАТ КБ "ПриватБанк" і вправі вимагати від відповідачів виконання своїх договірних зобов'язань. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом і просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а також виселити осіб, що зареєстровані та проживають в вищевказаній квартирі.
Представник позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" Боднар Вадим Володимирович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що ОСОБА_7 постійно порушував графік погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка постійно збільшується. Просив суд позов задовольнити, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, належну відповідачам, а також виселити усіх осіб, що зареєстровані та проживають в даній квартирі, зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. В 2007 році його рідна сестра ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_7 взяли кредит в ЗАТ КБ "ПриватБанк", щоб придбати вантажний автомобіль і займатись перевезенням вантажів. Для отримання даного кредиту в іпотеку банку було передано зазначену квартиру. Протягом двох років ОСОБА_7 вчасно сплачував кредитні внески і в нього не було заборгованості по кредиту. Однак в 2009 році, коли настала світова криза, у ОСОБА_7 деякий час не було роботи, а тому в нього виник борг перед банком. У зв'язку із цим сестра та її чоловік продали свою квартиру, щоб сплатити частину заборгованості, а самі переїхали на квартиру до батьків, де також проживає і він із своєю дружиною та двома малолітніми дітьми. На даний час ОСОБА_7 знову займається перевезенням вантажів, він достатньо заробляє, щоб сплачувати кредит, однак не має можливості цього робити, так як постійно сплачує лише проценти по заборгованості. Сестра із чоловіком звертались в банк з проханням реструктуризувати борг, однак їм було в цьому відмовлено. Вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_7 платить кредит щомісяця, а якщо суд прийме рішення про виселення, то їхній родині не буде, де жити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і дала суду пояснення, аналогічні поясненням відповідача ОСОБА_2
Треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 та ОСОБА_4 суду показали, що в 2007 році вони отримали кредит в розмірі 24203 долари США від ЗАТ КБ "ПриватБанк". За дані кошти вони придбали вантажний автомобіль і ОСОБА_7 почав займатись вантажними перевезеннями. В якості іпотеки батьки та рідний брат ОСОБА_4 передали банку в заставу свою квартиру, в якій проживають. Тривалий час вони вчасно погашали кредит і в них не було заборгованості перед позивачем. Однак в 2009 році роботи у ОСОБА_7 не було і вони декілька разів прострочили виплати по кредиту. У зв'язку із цим у них виник борг, на який банк постійно нараховує великі проценти. Вони продали свою квартиру, в якій проживали, і частково погасили дану заборгованість, а самі із двома малолітніми дітьми переїхали проживати до батьків ОСОБА_4 В даній квартирі, яка є предметом іпотеки, також проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який є інвалідом І групи і не встає з ліжка, а також ОСОБА_2 із своєю дружиною та двома малолітніми дітьми, які в квартирі не зареєстровані. На даний час ОСОБА_7 знову має роботу і вони можуть погашати кредит згідно із встановленим графіком. Однак всі зароблені кошти йдуть на сплату процентів за борг, а кредит не погашається. Вони неодноразово звертались до керівництва банку із заявами про надання їм кредитних канікул або реструктуризацію боргу, проте банк їм відмовляє. Якби позивач погодився на їхні умови, то через рік вони б сплатили заборгованість і почали погашати кредит відповідно до графіку. Крім цього, вони сплачують позивачу ще один кредит в розмірі 320 доларів США щомісячно і по даному кредиту в них немає заборгованості. ОСОБА_7 постійно знаходиться у відрядженнях і їхня сім'я майже не проживає разом, щоб сплатити кредит і виконати свої зобов'язання. Вважають, що банк повинен взяти ці обставини до уваги та надати їм на поступки. Просили відмовити в задоволенні позову, оскільки їх багато чисельній родині немає більше, де жити.
Представник органу опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Мальована Тетяна Михайлівна суду показала, що вона проводила обстеження житлово-побутових умов малолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають в вищевказаній квартирі. Комісія встановила, що житлові умови дітей є незадовільними, оскільки їм не вистачає місця для нормального проживання. В даній двокімнатній квартирі взагалі проживає десять чоловік і родина потребує покращення житлових умов. Однак якщо позов буде задоволено, то їм взагалі не буде, де жити, оскільки це їхнє єдине місце проживання, а тому вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, так як згідно із довідкою серії 10 ААА № 309960, виданою Могилів-Подільською міськрайонною медико-соціальною (експертною) комісією, являється інвалідом І групи із загальних захворювань безстроково і, як пояснила відповідачка ОСОБА_3, він постійно лежить в ліжку та взагалі не ходить.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно із ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
19 квітня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № VIMOGА00001300, згідно із яким останньому надано кредит в сумі 24203 долари США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Кінцевий строк повернення кредитних коштів встановлено 17 квітня 2017 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_7 повинен щомісяця в період сплати надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом в сумі 349 доларів 46 центів США.
В забезпечення повернення кредитних коштів 15 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М.
Як пояснили в судовому засіданні відповідачі та треті особи ОСОБА_7 і ОСОБА_4, вони щомісяця здійснювали плату за кредитним договором в належному розмірі і не порушували свої зобов'язання. Проте в 2009 році у зв'язку із настанням світової економічної кризи у ОСОБА_7 не було роботи, а тому в нього виникла заборгованість по кредиту. На даний час фінансовий стан позичальника стабілізувався і він має можливість знову погашати кредит у встановленому розмірі. Проте позивач постійно нараховує проценти на виниклу заборгованість, і ОСОБА_7 не може повністю сплатити борг та повернутися до первісного графіку погашення кредиту.
03 лютого 2010 року ОСОБА_7 звертався до керівництва ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про надання йому кредитних канікул строком на 12 місяців або реструктуризацію виниклої заборгованості. Проте банк відмовив ОСОБА_7 у його клопотанні, посилаючись на те, що це може негативно відбитися на функціонуванні банка в цілому.
Більше того, з 02 березня 2009 року банк в односторонньому порядку змінив умови договору і збільшив процентну ставку за кредитним договором з 11,04 % річних на 14,77 % річних, про що повідомив ОСОБА_7 листом № 20.1.3.2/6-58923 від 31 грудня 2008 року. При цьому позивач як на підставу зміни договору послався на зміну курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % і не врахував, що істотна зміна обставин відбулась на користь банка, оскільки курс долара США відносно гривні зріс, що збільшило платіж по кредиту ОСОБА_7 і погіршило його фінансове становище. Дані обставини потягли за собою нарахування заборгованості по кредиту в більшому розмірі, ніж це передбачено кредитним договором. Крім цього, як пояснила ОСОБА_4, вони з ОСОБА_7 сплачують щомісяця в ПАТ КБ "ПриватБанк" ще один кредит у розмірі 320 доларів США.
Згідно із довідки № 11/06-301 від 13 грудня 2010 року всього за три роки ОСОБА_7 сплатив по кредиту вже 11949 доларів 83 центи США, тобто вже майже половину отриманого кредиту. Це свідчить про бажання ОСОБА_7 виконати в повному обсязі свої кредитні зобов'язання перед банком, незважаючи на непередбачувані об'єктивні перешкоди через фінансову кризу та відсутність роботи.
Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_7 і в подальшому сплачуватиме грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а тому підстав для звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, немає необхідності. Більше того, як встановлено в судовому засіданні, в даній квартирі зареєстровано сім осіб, а на даний час проживає взагалі десять осіб, серед яких ОСОБА_11, який згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальної (експертної) комісії являється інвалідом І групи із загальних захворювань, а також малолітні діти: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У відповідності до акта обстеження житлово-побутових умов від 10 грудня 2010 року комісія органу опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради вважає, що в даній родині склались важкі матеріальні обставини, а тому родина потребує покращення житлових умов та підтримки з боку держави.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак зібрані в судовому засіданні докази свідчать про те, що ОСОБА_7 на даний час належним чином виконує свої кредитні зобов'язання перед банком і прикладає усіх зусиль, щоб погасити виниклу в 2009 році під час світової економічної кризи заборгованість. До закінчення строку дії кредитного договору в 2017 році ОСОБА_7 має час повністю сплатити борг за кредитом.
Крім цього, в своїй позовній заяві банк ставить питання про виселення з вищевказаної квартири, яка є предметом іпотеки, усіх зареєстрованих в ній осіб. У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК України після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають в ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Оскільки на даний час судом не прийняте рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру і позивачем не дотримано умови про письмову вимогу громадян про виселення, суд вважає передчасним звернення банку до суду із позовом про виселення осіб, які проживають в зазначеній квартирі.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 509, 526, 575, 590, 612, 1050, 1054 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", ст. 109 ч. 3 ЖК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_4, орган опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, про звернення стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бут подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2010 року.