Справа № 2-2078/2010р.

              Р І Ш Е Н Н Я

               І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

           30 листопада 2010 року                                                                                   м. Прилуки      

Прилуцький міськрайонний  суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визнання 3/10 частини житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, –

                                                                 В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із зазначеним позовам ОСОБА_1 вказує, що 05.10.2004 року відповідачка  (його дружина) ОСОБА_2 отримала в дар 3/10 частини будинковолодіння з належною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1. Власниками інших часток у цьому будинковолодінні є  треті особи: ОСОБА_3/5 частки, ОСОБА_4 3/10 частки.

Посилаючись на те, що подарований відповідачці будинок (Б-1) мав забудову 1895 року і  потребував реконструкції, перепланування, капітального ремонту, здійснення прибудови (а-1) шляхом з»єднання в одне ціле житлових будов «Б-1» та «б-1». Вказує, що ці будівельно-технічні роботи були здійснені сторонами (подружжям ОСОБА_2) спільними трудовими та грошовими коштами, маючи на те дозволи відповідних органів контролю та Рішення Виконавчого комітету Прилуцької міськради №244 від 22.04.2008року та №219 від 11.05.2010року, унаслідок чого істотно збільшилося у своїй вартості отримані в дар відповідачкою 3/10 частини будинковолодіння, а тому, позивач на підставі ст.ст. 62, 69-72 Сімейного Кодексу України просить суд визнати 3/10 частини житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ним право на половину (Ѕ) частину від зареєстрованої на відповідачку 3/10 частини будинковолодіння (а.с.2-4;40-42).

    В судовому засіданні  :

    Позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

    Відповідачка та її представник такі вимоги не визнали з тих мотивів, що істотне поліпшення та збільшення вартості їй належної частини будинку відбулося за  її (ОСОБА_2.) та родичів фінансових і трудових затрат, а позивач (ОСОБА_1) був мало причетний до цього і не навів доказів придбання ним будматеріалів та інших витрат, а тому просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, про що подали до суду письмові заперечення (а.с.52-53).

    Третя особа ОСОБА_3 вказував про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки в період шлюбу дійсно відбулося значне поліпшення частини будинковолодіння, власником 3/10 частин якого є відповідачка.

    Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що дійсно під час шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була здійснена прибудова до старої частини будинку, реконструйовано та капітально відремонтовано будинок з господарсько-побутовими спорудами, що ці роботи також проводили родичі відповідачки та інші наймані працівники.

    Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків та проаналізувавши інші докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, з слідуючих підстав.

    З 09 серпня 1986 року по 31 серпня 2010 року позивачка і відповідач перебували в юридичному шлюбі, що підтверджується копіями паспортних даних та судового рішення                        (а.с.7,55), і що підтвердили в судовому засіданні сторони.

05 жовтня 2004 року відповідачка отримала в дар 3/10 частини будинковолодіння з належною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1, а власниками інших часток у цьому будинковолодінні є  треті особи: ОСОБА_3-2/5 частки, ОСОБА_4- 3/10 частки (а.с.21,43).

У цьому договорі дарування від 05.10.2004року були конкретно визначені об»єкти нерухомого майна отриманого в дар відповідачкою, а саме : жилий дерев»яний будинок під літерою «Б-1» житловою площею 67,7кв.м, надвірні будівлі сарай «В-1», гараж «Г-1», огорожа №1, вбиральня «У-1» (а.с.21).

      В судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що за час спільного проживання на спільні кошти сторін було здійснено реконструкцію, перепланування та капітальний ремонт належної відповідачці 3/10 частини будинку, а саме : в будівлі «Б-1» було підведено фундамент, проведено облицювання стін білою силікатною цеглою, проведена реконструкція та перекриття всього даху будинку та гаража «Г-1», проведена заміна дерев»яної підлоги на бетонну основу, замінені віконні рами на пластикові, встановлені вхідні металеві двері, проведена обшивка стін та стелі приміщень гіпсокартоном, проведена перебудова приміщень кухні, ванної кімнати, здійснено прибудову «б-1» яку з»єднано в одне ціле з житловими приміщеннями «Б-1». Проведені роботи по реконструкції газопроводу, встановлення газового котла та опалення всього приміщення квартири, проведено благоустрій подвір»я шляхом викладення тротуарною плиткою вхід до будинку та гаража площею 42кв.м., зроблений навіс на металевих опорах біля гаража та входу до будинку, квітник, та інше.

    Дані твердження позивача підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи за № С-231 від 18 листопада 2010 року (а.с.91-116), робочими проектами та технічними умовами газопостачання та газифікації, водопостачання (каналізації) житлового будинку (а.с.44-49), маючи на те відповідні дозволи ДАБК, санстанції та Рішення Виконавчого комітету Прилуцької міськради №244 від 22.04.2008року та №219 від 11.05.2010року, Технічним паспортом (а.с.9-20).

    Із висновку         судової будівельно-технічної експертизи за № С-231 від 18 листопада 2010 року ( а.с.91-116) вбачається, що ринкова вартість квартири № 2 в 3/10 частинах житлового будинку № 38 з надвірними будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2, після отримання в дар 05 жовтня 2004 року, станом на момент проведення експертизи становить 67230 грн.,  що збільшення ринкової вартості зазначеної частини будинку з надвірними будівлями та спорудами після отримання відповідачкою в дар 05.10.2004 року і до часу проведення експертизи відбулося із врахуванням проведених будівельно-ремонтних робіт по переплануванню, благоустрію старої частини будинку, з будівництвом нової прибудови «б-1», Сараю «В-1», реконструкції гаража «Г-1», будівництво навісів, улаштування бруківки, квітника, підключення будинку до каналізаційної мережі, газопостачання будинку, унаслідок чого ринкова вартість зазначеної квартири № 2 в 3/10 частинах житлового будинку № 38 з надвірними будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 на цей час  становить 177273 грн..

    Відповідно до положень ч.1 ст. 60 СК України та ч.3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Відповідно до положень ч.1 ст. 357 ЦК України частки в праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

    Ч.1 ст. 62 СК України передбачено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого подружжя, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Ч.1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна,що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    За таких обставин, суд вважає доведеною ту обставину, що частина спірного житлового будинку з надвірними будівлями, належна відповідачці, істотно збільшилася у своїй вартості за рахунок спільних грошових коштів і трудових затрат обох сторін, шляхом переобладнання, монтажу системи газопостачання, водопостачання, каналізації та інших поліпшень, що такі затрати сторін є вагомими, суд вважає необхідним визнати зазначену частину будинку спільною сумісною власністю сторін.

    Однако, виходячи з того, що вартість частини житлового будинку належній відповідачці до поліпшення становила 67230 грн., а після поліпшення становить 177273 грн., то суд вважає необхідним визнати за позивачем право на 1/3 частини в 3/10 частині будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що становить 1/10 частини всього будинку, а за відповідачкою необхідно залишити право власності на 2/3 частини в 3/10 частині будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що становить 2/10 частини всього будинку.

    Розрахунок частин проведений судом слідуючим шляхом :

177273грн. ринкова вартість частини будинку після переобладнання – 67230грн. ринкова вартість частини будинку до переобладнання = 110043грн. поліпшення частини будинку за рахунок спільних коштів сторін;

67230грн. : 177273грн. = 1/3 частина належна відповідачці особисто до поліпшення частини будинку;

110043грн. : 177273грн. = 2/3 частини належить обом сторонам після поліпшення частини будинку;

110043грн. : 2 = 55021грн. 50коп. ринкова вартість поліпшень частини будинку, яка припадає на частину кожної із сторін в частині будинку, в тому числі і позивача;

67230грн. + 55021грн. 50коп. = 122251грн. 50 коп. ринкова вартість частини будинку належної відповідачці після поліпшення частини будинку;

55021,5 грн. : 177273грн. = 1/3 частини належних позивачу в 3/10 частині будинку, що становить 1/10 частину у всьому будинку;

122251,5 грн. : 177273грн. = 2/3 частини належних відповідачці в 3/10 частині будинку, що становить 2/10 частини у всьому будинку.

    При цьому суд приходить до висновку, що не мають правового значення доводи  відповідачки та її представника з прийняття більшої чи меншої участі будь-кого зі сторін (бувшого подружжя ОСОБА_2), а також участі інших осіб у придбанні будматеріалів на поліпшення спірної частини будинку, з підстав наведених вище і відповідно до норм матеріального права (ч.1 ст. 60 СК України та ч.3 ст. 368 ЦК України) які регулюють спірні правовідносини і вказують на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Задовольняючи таким чином позовні вимоги, суд вважає необхідним відповідно до положень ст.ст.79,81,86,88 ЦПК України стягнути з відповідачки в користь позивача 120 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на оплату витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи та 1188 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на оплату експертизи проведеної по даній справі, а всього - 1308 грн..

    Разом з тим, відповідно положень названих вище законів, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір по справі в сумі 550 грн. 21 коп., від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду з даним позовом згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

    На підставі наведеного та ст.ст. 357 ч.1 ,368 ч.3 ЦК України, ст.ст. 60, 62, 68, 70 СК України, керуючися ст.ст.10, 60, 88, 212, 213-215, 294 ЦПК України, суд –

                                  В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання 3/10 частини житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя – задовольнити.

    Визнати 3/10 частину житлового будинку за № 38 з відповідною частиною надвірних будівель розташованого по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини в 3/10 частині будинку з відповідною частиною надвірних будівель розташованого по АДРЕСА_1, що становить 1/10 частини всього зазначеного будинку.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини в 3/10 частині будинку з відповідною частиною надвірних будівель розташованого по АДРЕСА_1, що становить 2/10 частини всього зазначеного будинку.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1308 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи та витрат понесених на оплату експертизи проведеної по даній справі.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 550 грн. 21 коп. судового збору по справі.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду   Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Головуючий суддя                                                                                         Білокур В.І.                    

.