П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

24.10.2007 р.                                                                                                     № 9/40 

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Рудик Т.О.

Представники:

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання рішення від 01.03.2007р. №0001342305/0 недійсним та скасування в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210104,50 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про невідповідність у позивача суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій з сумою зазначеною в денному Х-звіті в розмірі 42020-90 грн. (сорок дві тисячі двадцять грн. 90 коп.), оскільки вказана сума, яка складається з авансу  готівкою (або службове внесення) в сумі 15964,51 грн., надходженням готівки до каси підприємства на загальну суму 26056,39 грн. за проданий товар та поверненням помилково виплаченої суми, проведена через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), належним чином оприбуткована в касі підприємства і відображена в касовій книзі Позивача та зберігалася в сейфі біля РРО, а при проведенні перевірки Відповідачем в порушення пунктів 7.4., 7.7., 7.8, 7.12, 7.15. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, не з'ясована відповідність зазначених в касовій книзі сум прийнятої до каси готівки даним прибуткових касових ордерів, не встановлена наявність документів щодо оформлення проведених операцій з готівкою, не з'ясований порядок роботи каси на підприємстві та в акті про перевірку не викладений зміст порушення з відповідним обгрунтуванням.

За таких обставин позивач стверджує про безпідставність прийняття вказаного висновку спірного рішення в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями  у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченні на позов зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі, яка зазначена в поточному (Х-звіті) РРО на 42020,90 грн.

Згідно п.4.5. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)»затвердженого Наказом ДПАУ від 01.12.2000р. за № 614 унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані  з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки. Яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Порядок застосування РРО поширюється на всі РРО, які зареєстровані в установленому порядку. Згідно ст.2 абз.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»місце проведення розрахунків -місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. В денному Х-звіті РРО позивача зазначено - сума коштів у розмірі 42090,90 грн. знаходиться в сейфі. Перевіряючими коштів на місці проведення розрахунків із споживачами не виявлено, що відображено в акті перевірки. Згаданий сейф Позивача знаходиться в іншому місці, ніж те в якому проводяться розрахунки між підприємством та споживачами.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що ним правомірно за порушення п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до позивача згідно зі спірним рішенням штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі суми, на яку встановлено невідповідність, та не має підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.03.2007р. №0001242305/0 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 210104,50 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

Встановив:

Службовцями Державної податкової адміністрації у м.Києві на підставі направлення №1511 від 21.02.2007р. та направлення №1512 від 21.02.2007р. була здійснена планова перевірка господарської одиниці (офісу) позивача з метою контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питання дотримання вимог Законів України „Про Державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХП із змінами та доповненнями, Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995р. №481/95-ВР із змінами та доповненнями, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" із змінами та доповненнями.

Перевіркою встановлено та відображено в акті перевірки № 2658-1814/23-05-33051586 від 23.02.2007 (далі -Акт перевірки), що на момент перевірки торгівельна діяльність здійснюється у сфері роздрібної торгівлі, в реалізації продуктів харчування за готівковий розрахунок. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 00-00 (нуль гривень нуль копійок) грн. (грошей в приміщенні, де проводяться розрахунки немає), не відповідає суті зазначеній в поточному »звіті РРО. Не відповідність готівкових коштів на місці розрахунків складає 42020,90 грн.(сорок дві тисячі двадцять грн. 90 коп,). Відповідні касові або розрахункові документи на суму невідповідності не складено, в касі обліку не відображено. В касовому звіті відповідні касові операції не відображені.

При продажі крабових паличок, рибних паличок, окорочок, оселедця на загальну суму 2297,22 грн. реєстрація продажу товару проведена без використання попереднього регламенту програмування реалізованого товару, а саме не роздруковано назву реалізованих товарів та їх кількість та ціна (копія накладної № КФ-0000070 від 21.02.07р.). Вільні коди в РРО в наявності.

На підставі висновків вищевказаного Акту перевірки було винесено Державною податковою інспекцією у Солом'янському   районі    м. Києва   рішення    від    01.03.2007р.    за  №0001342305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210189,50  гривень.

В судовому засідані позивач заперечив проти порушення ним п.13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(№265/95-ВР, далі -Закон про РРО) з тих підстав, що відображена в Акті перевірки контролюючим органом відсутність готівкових коштів на місці розрахунків не відповідає дійсності.

Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(№265/95-ВР, далі -Закон про РРО) зобов'язано суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в свої торговій діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій марки MINI-500 ME який зареєстрований в ДПІ Солом'янського району м.Києва (реєстраційне посвідчення №2658006470 від 13.09.2005р.).

Факт фіскальної реєстрації даного реєстратора розрахункових операцій свідчить про дотримання позивачем вимог статті 12 Закону про РРО, згідно з якою на території України у сферах, визначених цим законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Пунктом «1»Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 р. N 1773)) визначено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 4.5. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)»(від 01.12.2000р. № 614) встановлено, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином видно, що операції "службове внесення" та "службова видача" за своїм змістом характеризуються цільовим призначенням відповідної операції, а саме: «службове внесення»має місце тоді, коли  внесення готівки до каси не пов'язано з проведенням розрахункових операцій, «службова видача»полягає у видачі готівки з каси яка не пов'язана з розрахунковими операціями.

Абзацем третім пункту 4.6. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)»(від 01.12.2000р. № 614, -далі - Порядок  реєстрації) зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності забезпечити друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО.

Пунктом 2.3. Порядку реєстрації передбачено, що реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом, зокрема таким є паспорт (формуляр) на РРО.

Як випливає з п 7.6. експлуатаційної документації на РРО - посібника по експлуатації  реєстратора розрахункових операцій марки MINI-500 ME, останній виконує службові операції «Аванс готівкою»та «Видано готівкою».  Підпунктом 7.6.1. передбачено, що зазначена модель РРО виконує службові операції занесення та видачі готівки. Підпункт 7.6.2. інструкції визначає послідовність дій з РРО для операції службового внесення готівки в касу, а підпункт 7.6.3. визначає послідовність дій для виконання службової видачі готівки з каси.

Таким чином, виходячи зі змісту операцій «Аванс готівкою»та «Видано готівкою»суд доходить висновку про те, що ці операції за своїм цільовим призначенням та змістом відповідають нормам Закону про РРО, Порядку реєстрації та термінам "службове внесення" та "службова видача" і визначають операції внесення чи видачі готівки, що знаходиться в касі, які не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Абзацем другим підпункту 4.4. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004)  передбачено, що записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. 

Бухгалтером-касиром позивача 21 лютого 2007 року з початку робочого дня до моменту здійснення перевірки контролюючим органом було проведено наступні касові операції:

-          7:47 - „X" звіт денний РРО, що відображено в книзі обліку розрахункових операцій.

-          8:05 - для введення залишку на початок дня було проведено операцію через РРО аванс готівкою (службове внесення) в сумі 15964,51 грн., яка знаходилась в сейфі біля РРО, що є єдиною касою Позивача (готівка, яка надійшла до єдиної каси після інкасації 20.02.07р. і оприбуткована відповідними касовими ордерами від 20.02.07р. з відображенням в касовій книзі 20.02.07р.); касова операція відображена в книзі обліку розрахункових операцій та „2" звіті електронного журналу від 21.02.07р..

Зазначені операції підтверджені позивачем шляхом надання відповідних оригіналів документів, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме: касові чеки з книги обліку розрахункових операцій.

Покликання позивача про те, що з моменту службового внесення готівкових коштів 21.12.2007 року до 15:10 (початок перевірки) усі надходження готівки до єдиної каси на загальну суму 26056,39 гривень були проведені через РРО і оприбутковані до єдиної каси підтверджується 15 (п'ятнадцятьма) прибутковими касовими ордерами та відображені в касовій книзі позивача.

Контролюючим органом під час перевірки було зроблено поточний „X" звіт РРО, в якому була відображена сума  42020,90 грн., яка складається з „авансу готівкою" (службове внесення на початок дня) в сумі 15964,51 грн., а також надходження готівки до єдиної каси в сумі 26056,39 гривень.

Статтею 2 Закону про РРО визначено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно наказу по підприємству позивача №21 від 15 серпня 2005 року, останнім було організовано торгівлю через касу Головного підприємства за адресою м.Київ, вул.. Фрунзе, 69. Наказом № 27 від 01 вересня 2005 року у зв'язку з особливостями касового апарату MINI-500,02 ME, а саме -відсутністю ящика для зберігання готівкових коштів було встановлено порядок у відповідності до якого кошти отримані через РРО зобов'язано зберігати в єдиному місці -сейфі Головного підприємства, який повинен знаходитися біля касового апарату.

В акті перевірки № 2658-1814/23-05-33051586 від 23.02.2007р.  не зазначено місцезнаходження реєстратора розрахункових операцій та відповідного сейфу де повинні зберігатися грошові кошти позивача, представник відповідача участі у відповідній перевірці позивача не брав. Разом з тим запереченнях на позовну заяву представник відповідача зазначає про те, що згаданий сейф позивача знаходиться в іншому місці, ніж те в  якому проводяться розрахунки між підприємством та споживачами. З огляду на це, твердження представника відповідача суду вбачаються сумнівними з приводу їх достовірності.

Перевіркою встановлено та відображено в акті перевірки № 2658-1814/23-05-33051586 від 23.02.2007, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 00-00 грн. (грошей в приміщенні, де проводяться розрахунки немає), не відповідає суті зазначеній в поточному»звіті РРО. Не відповідність готівкових коштів на місці розрахунків складає 42020,90 грн. (сорок дві тисячі двадцять грн. 90 коп.). Відповідні касові або розрахункові документи на суму невідповідності не складено, в касі обліку не відображено. В касовому звіті відповідні касові операції не відображені. Як відображено в акті перевірки касова невідповідність підтверджується розписками касира.

В судове засідання з приводу надання свідчень про факт касової невідповідності за клопотанням позивача в судовому засіданні в порядку черговості були викликані та допитані свідки: ОСОБА_1 -касир позивача, що проводив касові операції в день перевірки контролюючим органом, та  ОСОБА_2  -головний бухгалтер позивача.

Представник відповідача проти допиту свідків не заперечив.

Касир повідомив суд про те, що касової невідповідності в день перевірки не було, грошові кошті знаходились в сейфі, який розташований біля касового апарату. Крім того касир повідомив про те, що за вказівкою одного з перевіряючих він в присутності головного бухгалтера підприємства, одного з перевіряючих та інших працівників підприємства здійснював перерахунок грошових коштів, що знаходяться в сейфі. Перераховані суми становили 42 тисячі гривень з залишком розмір якого свідок не пригадує.

Відносно розписок касир повідомив суд про те, що дійсно ним складалися ці розписки в кількості чотирьох окремих документів. При цьому в одній із розписок йшла мова про те, що гроші з каси позивача було перераховано і зазначено відповідну суму грошей. Також касиром повідомлено про те, що ці розписки були написані ним під тиском одного з перевіряючих, який проявився в тому що, перевіряючий весь час стояв над касиром і надиктовував текст кожної з розписок. Свідком зазначено, що всі розписки написані ним під диктовку одного з перевіряючих.

Суд вважає, що кількість розписок,  суперечливий зміст деяких розписок, а також наявність четвертої розписки, яка відсутня в матеріалах юридичної справи позивача заведеної контролюючим органом ставить під сумнів достовірність фактів відображених у таких розписках.

На запитання представника відповідача щодо знаходження сейфу  свідком було повідомлено про те, що сейф з касовими грошима знаходиться біля столу на якому розташований  реєстратор розрахункових операцій.

Свідок ОСОБА_2 повідомив суд про те, що гроші підприємства в розмірі 42020,90 гривень на час перевірки контролюючим органом знаходились в сейфі біля реєстратора розрахункових операцій. Факт касової невідповідності був відсутній. Крім того, підтвердив, що перерахування коштів здійснювалось касиром на вимогу одного з перевіряючих в його присутності та свідка ОСОБА_2 безпосередньо. На питання представника відповідача про спосіб перерахунку грошей в сейфі свідок повідомив, що перерахунок відбувався по номіналу банкнот.

Крім того, про факт наявності на підприємстві грошових коштів в сумі 42020,90 гривень позивач надав суду оригінал видаткового касового ордеру від 21.02.07 року та другу частину корінця інкасації грошових коштів в сумі 42020,09 гривень, згідно якого сумка з зазначеними грошовими коштами була прийнята 21 лютого 2007 року відповідним інкасатором, про що свідчить відповідна печатка та підпис інкасатора.

У відповідності до п. 3 статті 11 Закону України  «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

Статтею 89 Господарського кодексу України встановлено, що Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради.

Крім того, Згідно з п. 9.3 Статуту позивача посадовими особами Товариства є: головний бухгалтер Товариства, генеральний директор (директор) Товариства.

Дії перевіряючих осіб контролюючого органу з отримання саме розписок виходить за межі податкового законодавства та сфери податкових відносин. Адже поняття «розписка»є частиною цивільного законодавства та цивільних відносин. З огляду на положення  частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, з огляду на це отримані розписки є неналежним доказом. Крім того диктування перевіряючими текстів розписок не передбачено Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Таким чином, з огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що службовці контролюючого органу діяли не в межах повноважень та не у спосіб встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Розписки є неналежним доказом у сфері податкового законодавства України та податкових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено в судовому засіданні наявності факту касової невідповідності.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, матеріали справи, показання свідків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні  вимоги задовольнити повністю.

2.          Рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0001342305/0 від 01.03.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 210 104,50 грн. визнати недійсним та скасувати.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай-Україна»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                             О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 01.11.2007