Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16 грудня 2010 року                                                                         м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду  Хмельницької області

                                    в складі:     головуючого-судді     Ярмолюка О.І.,

          суддів             Юзюка О.М.,     Власенка О.В.,

                                                      при секретарі     Дідик А.Б.,  

                                    з участю     відповідачки     ОСОБА_1,

        її представника     ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2006 року,

встановила:

    У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до           ОСОБА_4, ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які стягуються з нього за рішеннями Хмельницького міськрайонного суду від 3 серпня 1990 року і 6 березня 2006 року відповідно на користь          ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в розмірі по 1/4 частині заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину. Позивач просив зменшити розмір аліментів на обох дітей до 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно посилаючись на те, що загальний розмір стягуваного утримання становить 50 % від його пенсії.

    Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2006 року позов задоволено частково. Цим рішенням зменшено розмір стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 з 1/4 до 1/5 частини із всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 26 вересня 2006 року і до повноліття дитини. В решті позову відмовлено.

    Суд виходив з того, що розмір аліментів має бути змінений з урахуванням матеріального стану ОСОБА_3 та стану його здоров’я.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та направити справу на новий розгляд посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, а суд неправомірно розглянув справу без її участі, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання.

    Позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились.

           Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

           Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

           Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

           Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неправильно витлумачив закон      (ст. 192 СК України), який підлягав застосуванню. У зв’язку з порушенням норм матеріального права рішення суду в частині зміни розміру аліментів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

           Встановлено, що рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 3 серпня 1990 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18 липня 1990 року і до їх повноліття.

    Після досягнення сином ОСОБА_7 повноліття аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 продовжили стягуватись з відповідача в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

    Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 березня 2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10 лютого 2006 року і до повноліття дитини.

    Ці обставини визнаються сторонами та підтверджуються вищевказаними судовими рішеннями.

    Відповідно до ст. 192 ч. 1 СК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

           Посилаючись на наявність підстав для зміни розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції вказав, що позивач отримує пенсію за вислугу років і стягувані з нього аліменти загалом становлять 1/2 частину його доходу, а ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, являється учасником бойових дій, має право на санаторно-курортне лікування, перебуває на обліку в лікаря невропатолога і 3-4 рази на рік проходить курс амбулаторного лікування.

           Однак, ці обставини існували на час ухвалення Хмельницьким міськрайонним судом рішення від 6 березня 2006 року про стягнення аліментів на користь     ОСОБА_1 і були враховані судом при визначенні розміру аліментів.

           ОСОБА_3 не довів, що від тоді змінився його матеріальний і сімейний стан або погіршилось його здоров’я. Таким чином, розмір аліментів не може бути зменшений.

           Суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин та положень чинного законодавства, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість заявлених вимог. На думку колегії суддів, в цій частині позову  ОСОБА_3 слід відмовити.

           Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів  

вирішила:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2006 року в частині зменшення розміру аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

    Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які стягуються за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 березня 2006 року.

    В решті рішення залишити без змін.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

                     Головуючий: /підпис/                            Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду                                    О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – Логінова С.М.                           Справа № 22ц – 5657

Доповідач – Ярмолюк О.І.                                                                Категорія 48