К О П І Я

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

УХВАЛА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року                                                                         м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                  в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,

         суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,

         при секретарі: Щербань А.В.

        з участю: ОСОБА_1 та його представника,

                         ОСОБА_2 та її представника

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5455 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волочиського районного суду від 21 вересня 2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції №41/5-10 від 31 серпня 2010 року та №42/5-10 від 31 серпня 2010 року.     Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

          В вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції №41/5-10 та №42/5-10 від 31 серпня 2010 року, якими призначено примусове виконання рішення Волочиського районного суду від 28.01.2010 року про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1. Обгрунтовуючи заяву посилався на те, що виконання призначене на 03.09.2010 року, тобто в межах строку оскарження постанови, чим порушено його право на захист. Просить визнати оспорювані постанови неправомірними та зобов’язати державного виконавця усунути її недоліки.

           Ухвалою Волочиського районного суду від 21 вересня 2010 року в задоволенні скарги відмовлено.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що постановами державного виконавця порушені його права, свободи та охоронювані законом інтереси оскільки примусове виконання повинно призначатися на дату в межах розумних строків, в тому числі й з урахуванням строку на оскарження постанови.

    Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.

    У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

      Встановлено що, рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення в неї.

_______________________________________________________________________________

    Головуючий у першій інстанції – Ніколова С. В.                             Справа № 22ц-5455

    Доповідач – Власенко О.В.                                              Категорія № ухвала

    Постановами державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції №41/5-10 та №42/5-10 від 31 серпня 2010 року призначено примусове виконання вищезазначеного рішення суду про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що виконання рішення суду призначене в межах строку оскарження постанови. Проте, суд вірно зазначив, що визначений державним виконавцем строк виконання рішення суду не пов’язаний зі строком на оскарження постанови державного виконавця.

    Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що примусове входження у житло суперечить вимогам ст. 376 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 Закону України „Про виконавче провадження” після одержання виконавчого документа про вселення стягувача державний виконавець встановлює строк для добровільного його виконання боржником. У разі добровільного виконання рішення про вселення стягувач і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання рішення про вселення стягувача у добровільному порядку вселення здійснюється примусово державним виконавцем. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, вказане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

    В зв’язку з цим суд правильно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні скарги на постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції №41/5-10 та №42/5-10 від 31 серпня 2010 року.

    Викладене свідчить, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування ухвали суду.

    Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, його висновки підтверджуються належними доказами, узгоджуються з вимогами закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги в межах її доводів та заявлених позовних вимог відсутні.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів    

          ухвалила:

           Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 відхилити.

          Ухвалу Волочиського районного суду від 21 вересня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис)                            

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                 О.В.Власенко