Копія
Справа № 2 - а - 529
2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої Шемети Т.М.
при секретарі Коломієць В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Хмільницькому районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок, -
В С Т А Н О В И В:
18 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі, в якому просить: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі щодо відмови зробити перерахунок державної пенсії відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.. 50 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику здійснити перерахунок державної пенсії відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, віднесеній до категорії 1, по ІІІ групі інвалідності – не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2004 року; зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмільнику здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2004 року по день винесення рішення суду.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Положенням ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27 січня 2006 року, та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, як інвалід ІІІ групи, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, які йому призначено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розмір її пенсії не повинен бути нижче шести мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач посилається на ст. 50 вказаного Закону України про те, що особам, які відносяться до першої категорії, інвалідів третьої групи призначається додаткова пенсія за шкоду нанесену здоров'ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком та повинен становити 249 грн. на місяць. ОСОБА_1 звернувся до Відповідача із заявою про здійснення перерахунку розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Своїм листом від 19 жовтня 2010 року УПФ у м. Хмільнику - Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, оскільки пенсія їй призначена відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654, якою передбачено розмір пенсії інвалідам, інвалідність яких пов’язана з ліквідацією наслідків на ЧАЕС та становить 980 грн. (без врахування додаткових пенсій). Крім того, відповідач вказує, що їй виплачується додаткова пенсія в розмірі 15 % прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність. Однак позивач вважає відмову Відповідача такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства та відповідач керується нормами, які визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України, що є неприпустимим.
Позивач в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що пенсія позивачці призначалася та виплачувалася відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 62,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523, тобто причин на підставі яких потрібно робити перерахунок пенсії нема, а тому він просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та громадянином, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом 3-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27 січня 2006 року, (а.с. 11). Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику з заявою про призначення пенсії по інвалідності та про перерахунок розміру пенсії та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та отримав лист-відповідь від 19 жовтня 2010 року (а.с. 4-7), в якій позивачеві було відмовлено у перерахунку та роз'яснено, що загальний розмір його пенсії нараховується згідно з діючим законодавством України, а саме у відповідності з положеннями ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-ІУ - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсилочною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в тому числі інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів,
-2-
спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна
величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до п. 2 пп. а Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03.01.02 р. розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91 р., проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Вказане узгоджується з Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №523 від 30.05.97 р.
Відповідно до ч. З ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто, суд зазначає, що вказана норма передбачає обов'язковість підвищення розміру пенсії, визначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Дію ст.. 50 закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2004 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», на 2005 Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яка скасована чи визнана неконституційною не була. Тому в вимозі щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачу за 2004-2006 роки слід відмовити.
Дію ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2007 рік згідно із пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Однак Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року. А тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають частковому задоволенню, а саме: з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 включно.
Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VІ (далі Закон №107-VІ) до статей 50 і 54 Закону №796–ХІІ внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1987-1990 роках: по ІІІ групі інвалідності – 1, додаткова щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі: 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Поряд з цим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, в т. ч. щодо зупинення дії ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначив, що положеннями законів, що регулюють бюджетні відносини, не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. У вказаному Рішенні Конституційний Суд України наголосив на тому, що приймаючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, законодавець всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні КСУ № 6-рп від 09.02.2007 року, вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин, оскільки зупинив дію окремих положень законів, вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі є преюдиційним для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, з дня прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22.05.2008 року, статті 50, 54 Закону України №796-ХІІ є чинними в редакції Закону України від 06.06.1996 р. N 230/96-ВР. Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з 22 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року – по день звернення до суду.
Оскільки обов’язок щодо нарахування сум пенсій позивачеві відповідно до чинного
-3-
законодавства покладений на районні та міські Управління Пенсійного Фонду України, позов щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію позивачу відповідно до п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - також підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись, ст.ст. 6, 8, 16, 19, 22, 24, 55, 64, 75 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», рішеннями Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 1, 13, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.ст. 5, 9, 99-100, 158-163, 167
КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику, що полягають у відмові у перерахунку пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не нижче шести мінімальних пенсій за віком, за період з:
- 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно,
- 22 травня 2008 року по 18 листопада 2010 року включно з вирахуванням сум які були виплачені ОСОБА_1 за вказаний період.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком згідно за ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з:
- 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно,
- 22 травня 2008 року по 18 листопада 2010 року включно з вирахуванням сум які були виплачені ОСОБА_1 за вказаний період.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу, в разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанову можна оскаржити до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Хмільницький міськрайонний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча: /підпис/
З оригіналом вірно:
В.о. Голови
Хмільницького міськрайонного суду П.П. Альчук
Ст. секретар Н.А.Фігурська