Справа №2-5014/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 грудня  2010 року                                                                                                                                                            

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючої – судді         Чичирко В.А.

при секретарі                                     Косіциної Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі  Житомирської області про стягнення невиплачених  коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

 Позивач звернулася до суду та просить стягнути   з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі - за ст.39 Закону за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року  в сумі 23947,50 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом,  згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.  

 Позивач в судове засідання не з’явилася, але  просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі  в судове засідання не з’явився,  про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача, є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копіями посвідчення громадянина, який постраждав від аварії на ЧАЕС, постійно проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 –  10,50 грн.

 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

  -ст.39 Закону –  непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення  у зоні  гарантованого добровільного відселення  проводиться доплата  –2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

 - для доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні   гарантованого добровільного відселення    – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.).

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.05 р. №936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року   смт.Першотравневе. відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення.  

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

 З 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.-605 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р.-625 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.-630 грн.;  з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.-650 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р.-744 грн., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 року -869 грн., з 01.04.2010 року по 30.06.2010 р.- 884,00 грн., з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р.-888 грн., з 01.10.2010 р. по  30.11.2010 р. – 907 грн., з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. – 922 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір недоплачених коштів, передбачених ст..39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з  01.01.2009 року по 31.05.2010  року   становить:    

            з 01 січня 2009 року по 31грудня  2009 року:

              (605х2х3+625х2х3+630х2х3+650х2+744х2х2)-10,50х12=15310,00 грн.

            з 01 січня 2010 року по 31 травня 2010 року:   ( 869х2х3+882х2х2)-10,50х5= 8697,50 грн.

Всього 24007,50 грн.  

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України  суд  розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК, в межах  заявлених ними вимог, тому в даному випадку суд не виходить за межі позовних вимог позивача та не збільшує розмір належних до стягнення коштів за  ст.39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  та задовольняє позовні вимоги на суму   23947,50 грн.

Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанції, яка знаходиться в справі,  позивачем   були сплачені витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.,  тому дані кошти повинні бути повернуті позивачу.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єкатми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст..8 Закону України «Про   пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, таким чином належним відповідачем за вимогами щодо стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, передбачене ст..39  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню з Управління пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області.

Від сплати судового збору позивачі звільнені згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 року.  

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

Р І Ш И В:

                 Позов задовольнити.  

Стягнути з  управління Пенсійного фонду України в   Овруцькому районі на користь  ОСОБА_1  доплату  непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст..39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період   з 01.01.2009 року по 31.05.2010  року  в сумі 23947,00 грн.

  Стягнути з управління Пенсійного фонду України в   Овруцькому районі на користь  ОСОБА_1     120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області     протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                      Суддя: