ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
14 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – житлово-будівельний кооператив "Академічний-13" про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и в:
в жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що зазначена вище квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору дарування.
У вказаній квартирі на теперішній час окрім неї зареєстровані також відповідач – ОСОБА_2 (її батько) та ОСОБА_3 (мати).
З 2003 року відповідач у квартирі не проживає, оскільки шлюб між ним та матір'ю позивача було розірвано, та з квартири виїхав. Позивач змушена сплачувати квартирну плату та комунальні послуги за відповідача, що і зумовило її звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідач своє право на участь в судовому засіданні не використав, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся. Повідомлень про причини неявки до суду не надходило.
Третя особа – житлово-будівельний кооператив "Академічний-13" явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.
Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності відповідача, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору дарування квартири від 11.11.2004, зареєстрованого Київським БТІ 16.11.2004 (а.с.8).
Відповідно до Довідки форми № 3, станом на 18.08.2010 у зазначеній квартирі зареєстровано три особи: позивач ОСОБА_1, її мати ОСОБА_3 та її батько, відповідач у справі, ОСОБА_2
Зі слів представника позивача та з даних, викладених в позовній заяві, з 2003 року відповідач у зазначеній квартирі не проживає, оскільки шлюб між ним та матір'ю позивача 30.12.2004 було розірвано (а.с.9), з квартири виїхав та із зазначеної дати там не з'являється, виплати по квартирній платі та іншим комунальним послугам за користування житлом не здійснює. Позивач змушена сплачувати квартирну плату та комунальні послуги за відповідача, а крім того, із зазначеного приводу в неї виникають труднощі з приводу відчуження належної їй квартири.
Актами ЖБК "Академічний-13" від 14.01.2010, 12.05.2010 та 20.08.2010 встановлено, що на час обстеження комісією квартири № 24, ОСОБА_2 у квартирі не було. Факт не проживання відповідача у квартирі з 2003 року засвідчують сусіди – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, консьєржки під'їзду ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, голова правління ЖБК "Академічний-13" Єринова Л.О.
Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово зверталася до правління зазначеного вище ЖБК з проханням провести перерахунок комунальних тарифів у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 та не проживанням його у її квартирі з 2003 року, але їй було відмовлено.
Також з наявної у матеріалах справи довідки від 04.09.2010 виданої ЖБК вбачається, що за період з 2003 року по вересень 2010 року відповідач ОСОБА_2 до правління ЖБК з питань неможливості користування квартирою № АДРЕСА_1 не звертався.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що за місцем реєстрації відповідач не проживає з 2003 року та в квартирі не з'являється. Особисті речі та предмети побутового користування відповідача у квартирі відсутні. Інтересу до квартири, як постійного місця проживання відповідач не проявляє, комунальні послуги не сплачує, у зв'язку з чим позивач вимушена нести додаткові витрати по сплаті комунальних платежів.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зазначених вище актів ЖБК "Академічний-13", відповідач не проживає та не з'являвся у вказаній квартирі вже понад сім років.
За встановлених обставин, суд вважає доведеним, що відповідач не проживає у квартирі № АДРЕСА_1 більше одного року без поважної причини, а тому позовні вимоги про визнання його таким, що втратив право користування жилою площею у зазначеній квартирі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст.ст. 57-60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі № АДРЕСА_1.
Зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя