Копія
Справа № 2-2469-2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого – судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 84, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 277, 280, 297 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 принести вибачення ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за приниження його гідності та честі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 75 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя – підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Уманського
міськрайонного суду А.Б.Коваль
Рішення виготовлене головуючим власноручно
Справа № 2-2469-2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого – судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про те, що протягом тривалого часу працює керівником товариства з обмеженою відповідальністю „Полянецьке”.
З відповідачкою по справі ОСОБА_3 вони є односельчанами, і яка на протязі останнього часу через будь які підстави зневажливо ставиться до нього як до керівника та як до людини.
Так, 14 серпня 2010 року о 10 годині 00 хвилин він перебував на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні ТОВ „Полянецьке”. Разом з ним в його робочому кабінеті в справах господарства були присутні начальник управління сільського господарства Уманського району ОСОБА_4 та начальник відділу матеріально-технічного забезпечення управління сільського господарства Уманського району ОСОБА_5. Під час їх розмови в його робочий кабінет без стуку ввірвалася відповідач по справі ОСОБА_3 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_7, які також, як і він, є мешканцями с. Полянецьке Уманського району Черкаської області. Коли ці особи ввірвалися до кабінету, не пояснюючи нічого стали в його адресу виражатися нецензурною лайкою, ображали його, принижували його гідність та честь, і все це відбувалося в присутності вищевказаних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Він, для того щоб не накаляти обстановку, встав з-за столу і не говорячи ні слова вийшов з робочого кабінету і пішов у справах по господарству, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися в кабінеті, вислуховуючи весь бруд, який відповідач з матір’ю продовжували „лити” на нього після його виходу з кабінету. Приблизно через 15-20 хвилин він повернувся і йому розповіли про обставини образ на його адресу після залишення кабінету та запропонували скласти акт, в якому відобразити факт, який мав місце, що і було зроблено за допомогою комісії.
Після чого за захистом своїх прав він звернувся до начальника Уманського РВ УМВС України в Черкаській області з письмовою заявою, по якій було проведено перевірку і складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП та направлений до розгляду в Уманський міськрайонний суд.
20 вересня 2010 року суддею Уманського міськрайонного суду Михайленко В.Г. було винесено постанову, якою відповідачка ОСОБА_3 піддана адміністративному стягненню в виді штрафу в сумі 51 гривня.
Як слідує із цієї постанови, ОСОБА_3 14 серпня 2010 року о 10.00 годині в кабінеті директора ТОВ „Полянецьке” вчинила хуліганські дії, а саме виражалася в його адрес брутальною лайкою та нецензурними словами, на зауваження не реагувала. Правопорушник визнала себе винною. Крім того, її вина підтверджується зібраними матеріалами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вважає, що відповідач вчинила по відношенню до нього неправомірні дії за які, у відповідності до вимог закону повинна нести не тільки адміністративну відповідальність, а й немайнову. Вчинене відповідачем, для як для керівника, громадянина, сім’янина, батька дітей та дідуся онуків, є вкрай ганебним та принизливим, таким що порочить його честь та гідність, тому за захистом порушеного права він вимушений звернутися до суду.
В зв’язку з приниженням його честі та гідності відповідачкою була нанесена йому моральна шкода, яка полягає в тому, що від дій відповідачки у нього погіршилося самопочуття, він був змушений звертатися за медичною допомогою, на деякий час він втратив працездатність, сон, спокій, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації його життя та побуту, тому моральні відшкодування він оцінює в 50000 гривень.
Просить ухвалити рішення суду, яким зобов’язати відповідачку ОСОБА_3 принести йому вибачення у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за приниження його гідності та честі.
Стягнути з відповідачки на його користь 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати згідно поданих квитанцій.
Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об’ємі, пояснила, що позивач є директором ТОВ „Полянецьке”. 14 серпня 2010 року перебуваючи у своєму робочому кабінеті вів усну розмову із свідками по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, під час цієї розмови в кабінет, без стуку і попередження, ввірвалася відповідач з матір’ю і не пояснюючи почали його ображати, виражалися брутальною лайкою. Позивач, з метою уникнення сварки, без слів вийшов із кабінету і пішов у справах товариства до току, де перебував приблизно півгодини. Коли повернувся до кабінету відповідачки і її матері в кабінеті уже не було, а залишилися лише ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Позивач, порадившись з останніми, вирішив захищати свою честь і гідність, тому було складено акт і матеріали направлені до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області. Працівниками міліції було складено протокол про адміністративне правопорушення та матеріали передано до Уманського міськрайонного суду. Суддею винесено постанову про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності в виді штрафу в розмірі 51 гривня, що є прямим підтвердженням винності ОСОБА_3 Її неправомірними діями позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 50000 гривень. Оскільки внаслідок приниження його честі та гідності погіршився його стан здоров’я, а саме підвищився артеріальний тиск, загострилися хронічні хвороби і він вимушений був звертатися до лікаря і проходити курс лікування. Відповідач своїми неправомірними діями порушила громадські права позивача, тому, вважає, що є всі підстави для задоволення позову та просить суд зобов’язати ОСОБА_3 вибачитися перед позивачем та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 50000 гривень.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. На його думку, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження позовних вимог та неправомірних дій відповідача, що призвели до моральних страждань позивача.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона та її мати є власниками земельних паїв, які орендує ТОВ „Полянецьке”. Коли орендодавці почали отримувати в товаристві зерно за рахунок їх земельних паїв, вони з матір’ю, маючи на це право, також звернулися до товариства, але їм відповіли, що за розпорядженням директора товариства, позивача по справі, їм видавати зерно не будуть до того часу, поки її чоловік не віддасть бінокль, який він нібито брав у позивача. Таке розпорядження вважала протиправним, тому почала з’ясовувати причину і звернулася зі скаргою до райдержадміністрації. Розглянувши її скаргу, адміністрацією до позивача були направлені свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Останній зайшов в кабінет до позивача, а вона, мати, чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишилися на вулиці чекати. Оскільки із кабінету довго не виходили, мати вирішила зайти і дізнатися яке рішення було прийняте, але її із кабінету вигнали, не надавши ніяких пояснень. Вони почекали ще деякий час і вже вона особисто вирішила зайти до кабінету директора. Позивач сидів і пив каву, не вирішуючи при цьому спірне питання. Це її обурило і вона почала розмову з вимогою вирішити спір. При цій бесіді брутальною лайкою не висловлювалася, але розмова проходила між нею та позивачем на підвищених тонах. Спочатку їм повідомили, що зерно віддадуть лише матері, але в подальшому розрахувалися і з нею. Щодо постанови суду, свою вину не визнає, але оскільки їй пояснили, щоб не було ускладнень та тяганини, вона свою вину має визнати. Вказану постанову суду не оскаржувала з цієї ж причини. Після вказаного інциденту морально постраждала саме вона та її мати, але до лікарні не зверталися, тому письмового підтвердження погіршення стану їх здоров’я надати не може. За захистом своїх прав зверталися лише до прокуратури. Позов не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим, тому просить суд відмовити у його задоволенні.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділу матеріальних ресурсів Управління агропромислового розвитку району і 14 серпня 2010 року разом із ОСОБА_4, за вказівкою першого заступника начальника Управління, виїхали до ТОВ „Полянецьке” для з’ясування обставин по скарзі відповідача. Перебуваючи в робочому кабінеті позивача, він та ОСОБА_4 вели розмову з ОСОБА_2 і в цей час до кабінету увійшли відповідач разом з матір’ю. Так як вони були дуже знервовані розмова переросла у сварку. Відповідач разом з матір’ю виражалися на адресу позивача нецензурною лайкою, називали його зеком. Позивач намагався не реагувати на їх агресію, на відповідача взагалі не реагував і не говорив їм жодного слова, а йому і ОСОБА_4 запропонував вийти із кабінету, вийшов за ними, зачинив двері і пішов у справах товариства до току. ОСОБА_2 характеризує позитивно.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді начальника Управління агропромислового розвитку Уманської райдержадміністрації. 14 серпня 2010 року за розпорядженням першого заступника голови райдержадміністрації був направлений до ТОВ „Полянецьке” для вирішення скарги щодо невидачі зерна пайовикам. Разом із ОСОБА_5 під’їхали до контори, позивач запросив їх до кабінету, де спілкувались з приводу скарги. Через деякий час до кабінету без стуку увійшли дві жінки, одна із яких, молодша, була відповідачем по справі. Як тільки вони зайшли почали кричати на позивача, виражалися на його адресу образливим словами. Позивач на їх крик не відреагував, мовчки вийшов із кабінету, а вони йому в слід продовжували кричати і погрожувати. Позивач пішов на тік, через деякий час повернувся, вибачався перед ними за вказаний інцидент, був дуже розстроєний з цього приводу. Для захисту прав він разом із ОСОБА_5 запропонували позивачу скласти акт, що ним і було зроблено. Також він звернувся до правоохоронних органів і було складено протокол про адміністративне правопорушення. На його думку, спір, що виник між позивачем та відповідачем стосовно видачі зерна, можливо було вирішити мирним шляхом.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 14 серпня 2010 року разом з дружиною та її матір’ю вирішити поїхати на тік, отримати зерно за свої земельні паї. Їм повідомили, що видати нам зерно не можуть, а за поясненнями чому було прийняте таке рішення направили до позивача. Спочатку приїхали до контори, там позивача не було, тому вони поїхали до нього додому, де позивач їм повідомив, що зерно вони не отримають до того часу доки не віддадуть землю. Він вирішив зателефонувати першому заступнику голови райдержадміністрації та поскаржився на неправомірні дії позивача. Йому було повідомлено, що їх скаргу буде розглянуто. Вони чекали коло контори, приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Позивач разом з ОСОБА_4 пішли в контору, а вони всі залишилися на вулиці, розмовляли на підвищених тонах. Через деякий час вийшов ОСОБА_4 і повідомив, що позивач відмовляється видавати їм зерно. Конфліктної ситуації, яка відбувалася в кабінеті голови товариства, позивача по справі, він не бачив, про неї довідався лише від дружини, відповідача по справі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧК № 002805 від 30 серпня 2010 року ОСОБА_3 14 серпня 2010 року о 10 годині в кабінеті директора ТОВ „Полянецьке”, який знаходиться на території господарства, вчинила хуліганські дії, а саме виражалася в адресу громадянина ОСОБА_2 нецензурними словами та брутальною лайкою. На зауваження ОСОБА_3 не реагувала. Своїми діями ОСОБА_3 вчинила дрібне хуліганство, порушивши вимоги ст. 173 КУпАП.
Згідно постанови Уманського міськрайонного суду від 20 вересня 2010 року, справа № 3-1989-10, ОСОБА_3 14 серпня 2010 року о 10 годині в кабінеті директора ТОВ „Полянецьке”, який знаходиться на території господарства, вчинила хуліганські дії, а саме виражалася в адресу громадянина ОСОБА_2 нецензурними словами та брутальною лайкою, на зауваження не реагувала. ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнала і суддя, враховуючи дані на особу, що вчинила правопорушення, пом’якшуючі та обтяжуючі вину обставини, постановив піддати ОСОБА_3 адміністративному стягненню в виді штрафу в сумі 51 гривня.
Згідно квитанції № 00045 від 20 вересня 2010 року ОСОБА_3 сплатила штраф в розмірі 51 гривня.
Суд, вислухавши представників позивача, відповідача, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення. судом достовірно встановлено, що 14 серпня 2010 року відповідач чинила дрібне хуліганство та у відповідності до постанови Уманського міськрайонного суду від 20 вересня 2010 року притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні. Зазначені обставини вказують на вчинення протиправних дій відповідачем по відношенню до позивача.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили обставини конфліктної ситуації та порушення гідності та честі позивача.
Суд також вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки він як керівник, в присутності представників вищестоящої організації, зазнав від відповідачки моральних образ та душевних страждань, що в послідуючому вплинуло на його стан здоров’я та звернення з приводу цього до лікувального закладу. Тому суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 84, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 277, 280, 297 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 принести вибачення ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за приниження його гідності та честі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 75 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ________________________
Рішення виготовлене головуючим власноручно