ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"20" листопада 2007 р.

Справа № 4-28/148-07-3044

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Ліпчанської Н.В.

                                      Мацюри П.Ф.,

 

при секретарі   -   Волощук О.О.,

 

Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 148 від 05.11.2007 року.

 

за участю представників:

Від ОСОБА_1: ОСОБА_2

Від ОСОБА_3: ОСОБА_4

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2007 року

у справі № 4-28/148-07-3044

за первісним позовом: ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_3

про виключення з учасників товариства

За зустрічним позовом: ОСОБА_3

до відповідача: ОСОБА_1

про усунення перешкод у здійсненні прав учасника товариства

 

                                                  ВСТАНОВИЛА:

         

У квітні 2007 року гр - н ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до гр - на ОСОБА_3 про виключення останнього з учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс-1”. Позовні вимоги  обґрунтовувалися тим, що у червні 2002 року сторонами було створено зазначене товариство і частка кожного з них у його статутному фонді становить 50%. Вважаючи, що відповідач повинен бути виключений з учасників даного товариства за вчинення правопорушення (невиконання покладених на нього завдань) та за дії, що  роблять неможливою діяльність товариства, позивач на підставі ст. 64 Закону України „Про господарські товариства” просив про задоволення позову.

Не погоджуючись з пред'явленим позовом ОСОБА_3 подав до господарського суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод з його боку у здійсненні прав учасника господарського товариства “Люкс-1”, передбачених п. 4 Статуту та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”, та зобов'язання ОСОБА_1, як учасника ТОВ “Люкс-1” та директора цього товариства, не чинити йому перешкод у здійсненні прав учасника господарського товариства “Люкс-1” і виплатити належну йому частку  прибутку, одержаного товариством у 2006 р. Зустрічний позов мотивовано тим, що на його вимогу надати об'єктивну інформацію щодо розміру прибутку товариства за 2006 рік та здійснити своє право у розподілі цього прибутку і отриманні належної частки ОСОБА_1 відповів відмовою.

          В процесі розгляду даної справи ОСОБА_3 уточнив свої вимоги і просив господарський суд задовольнити зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод з його боку у здійсненні прав учасника господарського товариства “Люкс-1”, передбачених п. 4 Статуту та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 116 ЦК України та зобов'язати ОСОБА_1, як учасника товариства та директора, не чинити йому перешкод у здійсненні ним прав учасника господарського товариства “Люкс-1”.

          Рішенням господарського суду Одеської у справі від 12.09.2007 року у справі (суддя -Літвінов С.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог, а зустрічний позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. При цьому, скаржник посилається на те, що ніяких матеріалів та доказів вчинення перешкод ОСОБА_3 у здійсненні ним прав учасника товариства у справі не має, а навпаки, всі обставини викладені у зустрічній позовній заяві свідчать про те, що останній добре володіє інформацією про фінансово -господарську діяльність товариства. 

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 не надходив.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України у справі оголошувалася перерва до 20.11.2007 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, учасниками (засновниками) товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс-1” згідно з установчими документами є громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які здійснюють участь у товаристві у рівних частках, які дорівнюють для кожного з них 50 %. У товаристві створюються органи управління і контролю: вищий орган управління -загальні збори учасників; виконавчий орган -директор; контролюючий орган -ревізійна комісія.

          Пропорційно розміру часток учасників товариства у його статутному фонді між ними поділена кількість голосів на загальних зборах учасників товариства.

          Статутом даного господарського товариства передбачено, що виключення учасника з товариства належить до виключної компетенції загальних зборів і рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства (п. п. 7.3.6).

          Пунктом 8.2 Установчого договору про створення ТОВ „Люкс - 1” передбачено, що учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50%  загальної кількості голосів.

          Наведене положення установчого договору відповідає ст. 64 Закону України „Про господарські товариства”, згідно з якою учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

          Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтвердив, що рішення про виключення ОСОБА_3 з ТОВ „Люкс - 1” загальними зборами даного товариства не приймалося.

          Окрім того, належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки учасника товариства, або перешкоджає своїми діями досягненню мети товариства, позивачем за первісним позовом до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

          Доводи ОСОБА_1 про те, що з січня 2007 року ОСОБА_3 припинив виходити на роботу, не заслуговують на увагу, оскільки можуть свідчити лише про несумлінне виконання останнім своїх трудових обов'язків на посаді комерційного директора товариства, але не підтверджують невиконання обов'язків учасника товариства.

          Інші доводи ОСОБА_1 в обґрунтування пред'явлених вимог об'єктивно нічим не підтверджені.

          Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні і місцевий господарський суд прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні первісного позову.

          Задовольняючи зустрічний позов господарський суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджуються факти перешкод ОСОБА_3 у здійсненні ним прав учасника господарського товариства „Люкс -1”, які виявляються у відмові одержання інформації про діяльність товариства, а саме ознайомлення з річними балансами, звітами товариства про його діяльність, деклараціями про прибуток товариства, протоколами зборів, з укладеними товариством контрактами тощо, та порушенням права на розподіл прибутку товариства за 2006 рік та отримання належної йому частки прибутку.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Підпунктом 6.6.4 Установчого договору та п. п. 4.1.1, 4.1.4 статуту ТОВ „Люкс - 1” передбачено, що учасник товариства має право брати участь в управлінні справами товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

          Наведені положення установчих документів ТОВ „Люкс -1” відповідають  ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 116 ЦК України, згідно з якими учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Проте, належних і допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували те, що ОСОБА_3 позбавлений ОСОБА_1 права брати участь в управлінні справами товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, у тому числі знайомитися з річними балансами, звітами товариства, протоколами зборів, позивачем за зустрічним позовом до суду не подано і таких доказів у справі не міститься.

Навпаки, зміст наявних у справі відзиву на первісну позовну заяву та зустрічної позовної заяви, що підписані особисто ОСОБА_3, а також додані до них документи беззаперечно свідчать про те, що він добре володіє усією інформацією, що стосується фінансово -господарської діяльності ТОВ „Люкс - 1”, а також ознайомлений з річними балансами, звітами товариства про його діяльність, актами інвентаризації майна товариства та протоколами зборів тощо.

Надані ОСОБА_3 в якості доказів копії листів за квітень 2007 року, що адресовані директору ТОВ „Люкс - 1” ОСОБА_1, з вимогою протягом п'яти днів видати йому копії балансу, усіх укладених товариством договорів, усіх статутних документів, штатного розкладу товариства, засвідчені мокрою печаткою і підписом директора товариства, не приймаються судом до уваги, оскільки законодавчими актами України не передбачено видачу на руки учаснику товариства вказаних документів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування вчинення йому відповідачем перешкод у здійсненні прав учасника господарського товариства „Люкс - 1”, а протилежний висновок місцевого господарського суду  є помилковим.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову з підстав невідповідності викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні зустрічного позову, а в решті частини рішення має бути залишено без змін.

 

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105, 122  ГПК України, колегія суддів -,

 

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2007 року у справі 4-28/148-07-3044 в частині задоволення зустрічного позову скасувати і стягнення за ним припинити.

          У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні прав учасника господарського товариства “Люкс-1” -відмовити.

          В решті частини рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2007 року у справі 4-28/148-07-3044 - залишити без змін.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 

 

           

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.         

 

         

 

 Судді:                                                                       Ліпчанська Н.В.

 

 

                                                                                    Мацюра П.Ф.