№2-6088/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
13.12.2010 року Ленінський районний суд міста Вінниці
в складі: головуючого судді Сало Т.Б.,
при секретарі Цюрпіті Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулось до суду з вищевказаним позовом який мотивований тим, що 29.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VIH0GА00001264, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 49513,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 р. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань 29.03.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є нерухомість, а саме: квартира №АДРЕСА_1 загальною площею 46,4 кв.м. Свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 48 593,12 дол. США., що за курсом НБУ від 28.04.2010 р. складає 385144,20 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, в зв’язку з чим за згодою представника позивача судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України.
В ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
29.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № VIH0GА00001264, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 49513,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 р.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт виконання кредитором умов договору та факт отримання боржником кредитних коштів стверджується ордером –розпорядженням про видачу строкового кредиту від 29.03.2007 р. та заявою на видачу готівки №1 від того ж числа.
Відповідно до п.7.1 кредитного договору відповідач в період з 29.03.2007 р. по 27.03.2017 р. кожного місяця зобов’язаний сплачувати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотки у розмірі 1% на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно п. 7.4 кредитного договору у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46% на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.
Згідно розрахунку сума заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № VIH0GА00001264 від 29.03.2007 р. станом на 28.04.2010 р. складає 48 593,12 доларів США, що в гривневому еквівалентні складає 385 144,20 грн., із них: 39413,65 доларів США – заборгованість по кредиту; 4756,06 доларів США – заборгованість по процентах; 944,82 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 1134,59 доларів США – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань; 31,54 доларів США – штраф (фіксована частина); 2312,56 доларів США – штраф (процентна складова).
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала в ЗАТ КБ «ПриватБанк» на підставі кредитного договору № VIH0GА00001264 від 29.03.2007 р. кредитні кошти в сумі 49513,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 р. та зобов’язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але взяті на себе зобов’язання не виконала, чим істотно порушила умови договору.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № VIH0GА00001264 від 29.03.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 29.03.2007 р. було укладено договір іпотеки квартири.
Вказаним договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. 29.03.2007 р. за реєстровим №2-5316, встановлено, що ОСОБА_1 передала в іпотеку ЗАТ КБ «ПриватБанк» належну їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10.12.1991 р. квартиру №103, загальною площею 46,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, іпотекодержатель набув правових підстав щодо реалізації свого права звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК УРСР, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Враховуючи положення ст. 1050 ЦК України та вимоги ст. 11 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до переконання про законність та обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 3, 526, 526, 530, 575, 549-552, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIH0GА00001264 від 29.03.2007 року в розмірі 48 593,12 доларів США, що в гривневому еквівалентні станом на 28.04.2010 р. складає 385 144,20 грн. – звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, загальною площею 46,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_1, яка проживає у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Вінницькій області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” 1700,00 грн. державного мита та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.
Решту судових витрат залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: