Справа №  2- 143\2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16  листопада  2010 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого – судді Нечволод В.В.

При секретарі – Листопад О.А.

З  участю представників  позивача  - ОСОБА_1  та  відповідача   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3  в  інтересах недієздатної ОСОБА_4   до  ОСОБА_5  про  визнання  договору  купівлі – продажу нерухомого  майна  недійсним , та Виконкому Тростянецької   сільської ради  про  скасування  рішення № 5 від 28.01.2002 р.  про  надання  дозволу на  продаж  домоволодіння   недієздатної  ОСОБА_4 , –

В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_3  звернувся  до  суду в  інтересах недієздатної ОСОБА_4  з  позовом  до  ОСОБА_5 , Тростянецької   сільської ради   про  визнання  договору  купівлі – продажу нерухомого  майна  недійсним .

У судовому засіданні представник  позивачки -  ОСОБА_1  свої позовні вимоги підтримала повністю  надавши суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач  ОСОБА_5   в судове засідання  не з’явилася  надавши  письмову  заяву  в якій просила  відмовити у  задоволення  позовних  вимог  ОСОБА_3

Представник  відповідачки – адвокат ОСОБА_2  заперечував  проти  задоволення  позовних  вимог  обґрунтовуючи  законністю  угоди  щодо  купівлі – продажу спірного  майна  та  пропуском  позивачкою строків  позовної давності .  

Представник Тростянецької  сільської ради Полтавського району Полтавської області в суд не з’явився надавши відповідно листа про розгляд справи без їхньої участі, що у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню оскільки  судом  встановлено  що :  

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1  належало  домоволодіння по  АДРЕСА_1 Полтавського  району  та  області.

 Рішенням  Київського  районного  в  м. Полтаві суду від 11  квітня  1989р. ОСОБА_4  була  визнана  недієздатною  (ас 5).

  Опікуном  над  недієздатною  ОСОБА_4  було  призначено її  сина   ОСОБА_6  який  помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (ас 7).

  Вищенаведені   обставини  не  заперечувалися  сторонами  в  судовому  засіданні .

  Рішенням  Виконавчого  комітету  Тростянецької  сільської  ради № 5  від 28  січня  2002 р.,  відповідно  до  заяви ,  ОСОБА_6  надано  дозвіл  на продаж  будинку  , що  розташований в с. В.Тростянець по  АДРЕСА_2  від  імені  недієздатної ОСОБА_4  (ас 27).

Згідно  договору  купівлі – продажу від  19 лютого  2002 р. ОСОБА_4  від імені  якої діє ОСОБА_6  продала  , а   ОСОБА_5   купила  житловий  будинок  з  надвірними  будівлями  в АДРЕСА_2  розташований  на  земельній  ділянці  державного  фонду  за  1000 (одну  тисячу  гривень 00 коп.)  (ас 26).    

           Відповідно  до «Правил  опіки  і  піклування » Затвердженого   Наказом Державного комітету України                             у справах сім'ї та молоді,  Міністерства освіти України,  Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної   політики України   26.05.99  N 34/166/131/88

          1.1.  Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи  про  неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх  осіб,  які  потребують  допомоги щодо забезпечення їх  прав та інтересів.

     1.2. Опіка  (піклування)  встановлюється   для    …..

захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.  захисту особистих  і  майнових  прав  та  інтересів  повнолітніх  осіб, які за станом  здоров'я  не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати  свої обов'язки.

     1.3. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування,  є  районні,  районні  в  містах  Києві  та  Севастополі   державні  адміністрації,  виконавчі  комітети  міських,  районних  у містах,

сільських, селищних рад.  

     1.4.  Безпосереднє  ведення  справ  щодо  опіки  і піклування  покладається  у  межах  їх  компетенції  на  відповідні  відділи й  управління  місцевої державної адміністрації районів, районів міст   Києва  і  Севастополя,  виконавчих комітетів міських чи районних у  містах рад.

     У  селищах  і селах справами опіки і піклування безпосередньо  відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

     1.5.  Органи  опіки  та піклування здійснюють свою діяльність  відповідно до чинного законодавства .

     1.6. Для допомоги в роботі при органах  опіки  та  піклування  створюються опікунські ради,  що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати,  представники місцевих  органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості .

      Обов'язки   секретаря   опікунської   ради   виконує  штатний  інспектор опікунської ради.

     1.7.  Органи  опіки та піклування відповідно до покладених на  них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами  відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації:

     вирішують  питання  про  встановлення  і  припинення опіки та  піклування;

     ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування);

     здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників;

     забезпечують тимчасове     влаштування    неповнолітніх    та  непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування);

     розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників);

     вживають заходи  щодо  захисту  особистих  та  майнових  прав  неповнолітніх   дітей   і   осіб,   які   перебувають  під  опікою (піклуванням);

      беруть   участь  у  розгляді  судами  спорів,  пов'язаних  із  захистом  прав  неповнолітніх  дітей  та осіб, які перебувають під  опікою (піклуванням);

     установлюють   опіку   над   майном  у  передбачених  законом  випадках;

     оформлюють  належні  документи щодо особи підопічного та щодо  майна, над яким установлюється опіка;

     охороняють  та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;

     провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів  неповнолітніх  дітей  та  повнолітніх осіб, які потребують опіки і   піклування.

     1.8.  Рішення  органів  опіки і піклування про призначення чи  звільнення   опікунів   і   піклувальників   від  виконання  своїх   обов'язків,  а також з інших питань опіки і піклування можуть бути  оскаржені в установленому законом порядку.

     1.9. Керівництво  органами  опіки та піклування і контроль за  їх діяльністю  здійснюють  обласні,  Київська  та  Севастопольська   міські  державні  адміністрації  та виконавчі комітети вищестоящих  рад.

      2.1. Опіка установлюється над неповнолітніми,  які не досягли  п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над  громадянами,  визнаними судом  недієздатними  внаслідок  психічних  захворювань.

     2.4.  Опіка  (піклування) встановлюється за місцем проживання  особи,  яка  підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання  опікуна (піклувальника).

     Рішення  про  встановлення  опіки  (піклування)  повинно бути  прийняте   не  пізніше  як  у  місячний  термін  з  моменту,  коли  відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу  встановлення опіки чи піклування.

           4.2.  Опікуни  (піклувальники)  мають  право управляти майном підопічних на користь останніх.

  4.4. Опікуни  при  здійсненні  прав  і  виконанні  обов'язків підопічних  укладають  угоди  від імені та в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством.

     4.7. Опікун  не  має  права  без  дозволу  органів  опіки  та піклування  укладати  угоди,  а  піклувальник - давати згоду на їх укладання, якщо вони виходять за межі побутових.

     Такими угодами   є   договори,   що  вимагають  нотаріального  засвідчення та спеціальної реєстрації,  про відмову  від  майнових прав,  які  належать  підопічному,  поділ майна,  поділ,  обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.

        Суд  враховує , що відповідачка ОСОБА_5  є  родичкою  недієздатної ОСОБА_4 ,   знала  про  психічну  хворобу власниці  будинку  та  зловживання  алкогольними  напоями опікуна ОСОБА_6 який  помер  від токсичної  енцефалопатії - отруєння  (ас 8).      

        Придбавши  у 2002 р.  за  нотаріально  посвідченим договором купівлі-продажу  будинок , ОСОБА_5 не проживала там жодного дня , не проводила ніяких ремонтів, не  користувалася  і  не  доглядала  за  земельною  ділянкою .

           Позивач  же проводив  у  спірному будинку  дрібні ремонти , викошував траву , склив вікна . Оскільки  був  впевнений  , що будинок належить матері тому   підтримував  його в належному стані.

Суд  вважає  продаж  спірного домоволодіння   укладений  за  1000 (одну  тисячу  гривень )  вкрай  невигідною  для  недієздатної  власниці   тому , що   ціна  за  якою неукладену  угоду   продажу  домоволодіння є  явно   заниженою  і  не  відповідає його  ринковій  вартості .  

Враховуючи  встановлені  судом обставини суд  вважає угоду стосовно  відчуження  спірного  домоволодіння  , такою яка  укладена  внаслідок  зловмисної  угоди  між  опікуном  та  покупцем  .  

Відповідно  до    ст.   57 ЦК  України  (в  ред.. 1963 р.) , -     угода ( договір купівлі-продажу спірного домоволодіння)  повинна  бути  визнаною   недійсною  оскільки  укладена внаслідок  зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною.

В  зв’язку  з  цим потерпілому –недієздатній  ОСОБА_4 повертається другою стороною ОСОБА_5Г все одержане нею за угодою  ,  другій  стороні в натурі все , що вона одержала на виконання цього правочину .Тобто   покупець має повернути продавцю придбаний товар ( будинок разом з господаревими спорудами ) , а  представник продавця  ОСОБА_4 - її  опікун  ОСОБА_3  -  гроші  покупцю  ОСОБА_5  в  сумі 1000 (дна тисяча ) грн.  

Вирішуючи  питання  щодо  строків  позовної  давності  суд  вважає встановленим , що  про  продаж  домоволодіння  ОСОБА_3 -  опікуну  ОСОБА_4  стало  відомо ІНФОРМАЦІЯ_2 р.  після  смерті  брата ОСОБА_9 який  всупереч  інтересам  недієздатної  матері  уклав  договір  купівлі  продажу  її  домоволодіння   чим  позбавив  права  власності  на  житло.    Тобто  загальний трирічний  термін встановлений  законодавством  для  звернення  до  суду  позивачем , який  діє  в   інтересах недієздатної ОСОБА_4   -  не  пропущено.

               На підставі вищевикладеного та керуючись : п.п. 1, 2 , 4, «Правил  опіки  і  піклування » Затвердженого   Наказом Державного комітету України  у справах сім'ї та молоді,  Міністерства освіти України,  Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної   політики України   26.05.99  N 34/166/131/88 ;  ст. 57 ЦК  України   (в  ред.. 1963 р.) , , ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 79, 80, 130, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

            Визнати  незаконним   Рішенням  Виконавчого  комітету  Тростянецької  сільської  ради № 5  від 28  січня  2002 р.,  відповідно  до  заяви ,  ОСОБА_6  надано  дозвіл  на продаж  будинку  , що  розташований в с. В.Тростянець по  АДРЕСА_2  від  імені  недієздатної ОСОБА_4 .

            В изнати не дійсним  договір купівлі продажу нерухомого  майна - житлового  будинку  з  надвірними  будівлями  в АДРЕСА_2  розташований  на  земельній  ділянці  державного  фонду укладений  19 лютого  2002 р.   між  продавцем  ОСОБА_4  від імені  якої діяв ОСОБА_6  та покупцем  ОСОБА_5

             Стягнути з опікуна  ОСОБА_10  на  користь  покупця ОСОБА_5   одну  тисячу  гривень .

Зобов’язати виконавчий комітет Тростянецької  сільської ради Полтавського району  Полтавської області присвоїти адресу вказаному будинку з урахуванням його реконструкції.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк  з  дня  проголошення апеляційної скарги  .

Суддя: