Справа № 2-9659/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Мазниці А.А.
Секретаря – Ковальської Т.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Овочевий комбінат “Станишівка”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у лютому 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору від 12.08.2008 р. № VL890 відповідачеві ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” був наданий кредит у розмірі 1.600.000, 00 грн. зі сплатою за користування ним 23 % річних та поверненням строковими платежами за встановленим графіком у період до 11.08.2009 р.
У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором між позивачем та поручителями ОСОБА_1, ОСОБА_2 були укладені договори поруки. Крім того, 12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” був укладений договір поруки, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 1.000, 00 гривень.
Оскільки зобов’язання позичальника за вищезазначеним договором виконувалися неналежним чином, утворилася заборгованість у розмірі 1.698.911, 11 грн. Крім того, на протязі чинності кредитного договору позичальником не виконувалися обов’язки в частині щоквартального надання банку фінансової інформації та щомісячного звітування про цільове використання кредиту, що дає кредитору право вимагати сплати штрафів у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожний такий випадок. Також за умовами вищезазначеного кредитного договору прострочення виконання позичальником грошових зобов’язань за ним більше, ніж на 30 діб, що потягло необхідність звернення банку до суду, тягне сплату штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості та додатково 1.000, 00 грн.
З урахуванням викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь 2.582.856, 66 грн. заборгованості за кредитним договором від 12.08.2008 р. № VL890, в тому числі 1.698.911, 11 грн. заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів, пені, комісії, та додатково 883.945, 55 грн. штрафних санкції, а саме стягнути солідарно з усіх відповідачів 1.000, 00 грн. у межах відповідальності поручителя ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” та додатково 2.581.856, 66 грн. солідарно з усіх відповідачів за виключенням ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”.
Під час розгляду справи у зв’язку з погашенням заборгованості відповідача ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” за кредитом заявлені вимоги уточнив, зменшивши їх розмір, та просив суд стягнути з відповідачів на його користь штрафні санкції за кредитним договором від 12.08.2008 р. № VL890 у розмірі 723.365, 55 грн., в тому числі 160.000, 00 грн. штрафу за п’ять випадків ненадання щоквартальної фінансової звітності, 448.000, 00 грн. штрафу за чотирнадцять випадків ненадання щомісячних звітів про цільове використання кредиту, 115.395, 55 грн. штрафу за прострочення виконання позичальником грошових зобов’язань більше, ніж на 30 діб, що потягло необхідність звернення банку до суду. Зі згаданої суми 1.000, 00 грн. у межах відповідальності поручителя ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” просив стягнути солідарно з усіх відповідачів, 723.365, 55 грн. солідарно з усіх відповідачів за виключенням ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” (а.с. 238-240).
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги в уточненій редакції підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Представник відповідача ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка”, генеральним директором якого є відповідач ОСОБА_1, проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Інші відповідачі до суду не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 12.08.2008 р. № VL890 відповідачеві ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” був наданий кредит у розмірі 1.600.000, 00 грн. зі сплатою за користування ним 23 % річних та поверненням строковими платежами за встановленим графіком у період до 11.08.2009 р. (а.с. 22-29). 10.08.2009 р. договір був викладений сторонами у новій редакції (а.с. 31-38).
У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором між позивачем та поручителями ОСОБА_1, ОСОБА_2 12.98.2008 р. були укладені договори поруки, відповідно, № VLV890/MP та № VLV890/MP1, до яких у подальшому були шляхом укладання додаткових угод внесені зміни у зв’язку зі зміною забезпеченого зобов’язання (а.с. 50-61).
Оскільки зобов’язання позичальника за вищезазначеним кредитним договором виконувалися неналежним чином, сума заборгованості була пред’явлена до дострокового повернення та під час розгляду справи погашена, в тому числі її решта у період з 20 до 22 вересня 2010 р. (а.с. 150-153).
Крім того, 12.01.2009 р. між позивачем та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” був укладений договір поруки, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення суми у розмірі 1.000, 00 гривень (а.с. 48, 49).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов’язання настають правові наслідки, передбачені законом або договором, в тому числі сплата неустойки. При цьому згідно ст. ст. 550, 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої визначений договором, а обов’язок її сплатити настає незалежно від наявності у кредитора збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням обов’язку.
Відповідно до п. 2.2.7., 2.2.8. кредитного договору від 12.08.2008 р. № VL890 позичальник зобов’язався щоквартально надавати банку фінансову звітність визначеного обсягу та щомісячно звітувати про цільове використання кредиту з наданням підтверджуючої документації. Невиконання цих обов’язків згідно п. 5.2. договору тягне сплату штрафу у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожний випадок порушення. Крім того, згідно п. 5.8. того ж кредитного договору у зміненій редакції позичальник зобов’язався у випадку прострочення виконання ним грошових зобов’язань більше, ніж на 30 діб, що потягло необхідність звернення банку до суду, сплатити на користь останнього штраф у розмірі 5% від кредитного ліміту за виключенням супутніх платежів та додатково 1.000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами, зобов’язання щодо надання позивачеві вищезазначених щомісячних та щоквартальних звітів позичальником ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” виконані не були. Крім того, порушення цим відповідачем строків повернення кредиту потягло звернення позивача до суду.
Оскільки відповідальність за такі порушення у вигляді штрафу передбачена положеннями укладеного між позивачем та відповідачем ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” кредитного договору від 12.08.2008 р. № VL890, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за укладеними з ними договорами поруки зобов’язалися відповідати перед банком за виконання зобов’язань позичальника за згаданим договором у повному обсязі, включаючи штрафні санкції та відшкодування збитків, а відповідач ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС” - у межах суми у розмірі 1.000, 00 грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Разом з тим сума, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів за виключенням ТОВ “Українське фінансове агентство “ВЕРУС”, підлягає зменшенню на 1.000, 00 грн., оскільки у протилежному випадку остання сума була б стягнута двічі.
Доводи представника відповідача не можуть бути прийняті до уваги. Так, заперечуючи проти позову, остання послалася на те, що контроль за цільовим використанням кредитних коштів здійснювався позивачем поступово, мірою витрачання коштів у межах кредитного ліміту, а визначена кредитним договором інформація, що підлягала наданню позивачеві щоквартально, складає комерційну таємницю, а отже відповідач ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” міг на власний розсуд її як надавати, так і не надавати. Також зазначила, що договором не був визначений порядок, в якому підлягала наданню щомісячна та щоквартальна інформація.
Доводи представника відповідача в частині здійснення позивачем контролю за цільовим використанням коштів в інший спосіб є по суті міркуванням загального характеру і не звільняють позичальника від виконання його обов’язку, визначеного договором, а у випадку невиконання цього обов’язку – від передбаченої договором відповідальності.
Посилання на те, що обумовлена договором звітність ТОВ “Овочевий комбінат “Станишівка” складає його комерційну таємницю, у зв’язку з чим могла бути на власний розсуд останнього як надана, так і не надана банку, суд оцінює критично, оскільки позичальник за умовами договору зобов’язався її надавати, а у випадку ненадання – сплачувати штрафні санкції.
Посилання на невизначеність порядку надання щомісячних та щоквартальних звітів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за таких обставин позичальнику належало самостійно обрати спосіб надання інформації, виходячи при цьому з загальних засад добросовісності та розумності.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 543, 550, 551, 553, 554, 611 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов – задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Овочевий комбінат “Станишівка”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1.000, 00 грн. штрафних санкцій за кредитним договором від 12.08.2008 р. № VL890.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Овочевий комбінат “Станишівка”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 722.365, 55 грн. штрафних санкцій за кредитним договором від 12.08.2008 р. № VL890.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Овочевий комбінат “Станишівка”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в доход держави 1.700, 00 грн. (одну тисячу сімсот гривень) судового збору.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Овочевий комбінат “Станишівка”, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в доход держави 120, 00 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.
Суддя А.А. Мазниця