Справа №2-1920/10

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

29 листопада  2010 року  Подільський районний суд м.Києва в складі:

                                    головуючого - судді  Зіміної В.Б.,

                                    при секретарі:   Сиваченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва  позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа:  Головне управління юстиції у м.Києві про встановлення факту проживання однією сім’єю  чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно і зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції  у м.Києві про визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності на спадкове майно; -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка  звернулася до Подільського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що  з травня 2004р. вона проживала однією сім’єю  з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, проживали разом в кв.АДРЕСА_1.

За час спільного проживання позивачкою був зроблений ремонт в квартирі, придбані та установлені жалюзі, за спільні кошти встановлені броньовані вхідні двері  та решітки на вікнах. За спільні кошти робився ремонт на дачі, купувались саджанці дерев.

У вересні 2007р. позивачка разом з ОСОБА_4 їздила на відпочинок до Туреччини.

З травня 2008р. ОСОБА_4 захворів та неодноразово проходив стаціонарне лікування. Весь цей час позивачка доглядала за ним, викликала швидку допомогу, купувала ліки.

Після його смерті позивачка самостійно займалась  його похованням та несла всі витрати, пов’язані з організацією похорон, але після смерті  ОСОБА_4, його родичі вигнали позивачку з квартири та змінили замки.

Встановлення факту проживання однією сімєю, як чоловіка та жінки без шлюбу необхідно їй для оформлення спадщини, оскільки вона звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Позивачка вважає себе спадкоємицею першої черги, як дружина померлого ОСОБА_4, в зв’язку з чим вона просить встановити факт їх проживання однією сім’єю чоловіка та жінки   без реєстрації шлюбу з травня 2004р. по ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати її спадкоємицею першої черги після померлого ОСОБА_4 та визнати за нею права власності на спадкове майно: кв.АДРЕСА_1, земельну ділянку, розташовану на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради та грошовій вклад в КБ «Приват-банк».

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні  вимоги підтримали з тих же підстав та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 з позовом не погодилась, її представники в судовому засіданні пояснили, що відповідачка  є двоюрідною сестрою покійного. ОСОБА_4, який був закоренілим холостяком і ніколи не вів спільного господарства та не проживав однією сім’єю з ОСОБА_1 У нього було багато жінок, але з жодної із них він не вів спільного господарства.

ОСОБА_4 був самостійним та фізично сильним чоловіком, не потребував сторонньої допомоги, вів активний образ життя. Крім того, у нього в квартирі до  листопада 2004р. проживав його знайомий ОСОБА_6, а в період з 2004р. по 2006р.  проживав ОСОБА_5

У 2004-2006р.р. на днях народження ОСОБА_4 позивачки не було. Квартира ОСОБА_4 занедбана та неохайна, ремонт в квартирі не робився багато років. Ніяких жіночих речей в квартирі ніколи не було.

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 протягом місяця не пускала родичів до квартири і ті змушені були в присутності працівників ЖЕКу та міліції примусово відкривати квартиру. З квартири пропали всі документи та цінні речі, по даному факту Подільським РУ ГУ МВС України порушена кримінальна справа.

Позивачка ніколи не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, а тому не має право на спадкування, як спадкоємиця першої черги. Все майна було придбано ОСОБА_4 задовго до знайомства з позивачкою, а тому спадкове майно не є їх спільним майном.

В зв’язку з чим, представники  відповідачки просить в позові ОСОБА_1 відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник з позовом не погодились, посилаючись на те, що  позивач є двоюрідним племінником покійного ОСОБА_4, якій ніколи не перебував в шлюбі з ОСОБА_1 та не вів з нею спільного господарства, а тому остання не має право на спадкування після його смерті.

В зв’язку з чим відповідач просив встановити відсутність факту спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім’єю чоловіка та жінки  без реєстрації шлюбу. А також в зустрічній позовній заяві просив визнати  ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м.Києві  в судове засідання не з’явився, третя особа подала письмові пояснення до позову та просили слухати справу у відсутність їх  представника.

 В письмових поясненнях зазначили, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє  факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва, склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи.

Вимога позивачки  ОСОБА_1 про визнання її спадкоємцем першої черги задоволенню не підлягає, оскільки проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст.1261 ЦК України, а є підставою для спадкування за ст.1264 ЦК України (четверга черга).

Обставини, на які посилається позивачка у заяві, потребують доказування у відповідності до вимог ЦПК  (а.с.80-81).

Суд, заслухавши  пояснення сторін  та їх представників, пояснення  свідків, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, а  зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.08.08р. Інших громадян в даній квартирі зареєстровано не було. (а.с. 8, 133, 147).

Також ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка, площею 0,052 га., розташована на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради, на якій забудована побудова (а.с. 9).

З пояснень сторін, свідків та досліджених у суді документів вбачається, що ОСОБА_4 ніколи не перебував в зареєстрованому шлюбі, дітей та близьких родичів не мав. Вів активне життя, на громадських засадах приймав участь у роботі ради ветеранів війни першого мікрорайону Подільського району м.Києва.

Як вбачається з пояснень сторін та свідків  ОСОБА_1  до 2008р. також мала  на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради земельну ділянку.

Позивачка стверджує, що була знайома з ОСОБА_4 с 1994р., а після смерті  свого чоловіка, з 2002р. вона почала підтримувати з ним дружні стосунки. З травня 2004 року вона почала проживати з ОСОБА_4 однією сім’єю в кв.АДРЕСА_1, вести спільне господарство, мати спільний бюджет.  

У судовому засіданні свідки дали різні пояснення щодо факту та часу спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1  

Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивачка стала проживати з ОСОБА_4 в його квартирі приблизно з 2004р., відношення між ними були сімейні. Позивачка робила ремонт в квартирі, завозила речі. В 2006р. свідок придбала та подарувала ним телевізор. В 2007р. вони разом відпочивали в Туреччині. Після смерті ОСОБА_4 позивачка займалась його похованням та  несла пов’язані з цим витрати.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що в травні 2004р. позивачка разом з ОСОБА_4 приїжджала  к ним на дачу. Потім ще декілька разів  вони приїжджали на дачу та на квартиру свідка в гості. Зі слів позивачки її було відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають разом в квартири останнього  і збираються одружитися, але до себе вони їх не запрошували, посилаючись на безлад в квартирі.  

Ії відомо, що вони разом відпочивали, робили ремонт в квартирі, придбали жалюзі та телевізор.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою позивачки та ОСОБА_4 по дачі. Приблизно з 2004р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали вести спільне господарство. Позивачка красила огорожу на ділянки ОСОБА_4, саджала квіти, обробляла ділянку та  приймала участь у забудові. Наскільки її відомо, з 1986 по 1989 р.р. у ОСОБА_4 була інша жінка на ім’я ОСОБА_11, також сусідка по дачі, але з 2004р.  він весь час знаходився  на дачі разом з ОСОБА_1. Свідок давала ним пораду, щоб вони одружилися.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що до 2006р. вона проживала в кв.АДРЕСА_2 та була сусідкою ОСОБА_4 Весною 2004р. ОСОБА_4 познайомив її з ОСОБА_1. З того часу ОСОБА_1 стала проживати в квартирі ОСОБА_4, свідок кожного разу її там бачила, коли заходила 1-2 рази на тиждень. Після 2006р. вона навіщала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 раз в 2 тижні. Вони купили у неї меблі, в квартирі також з’явився телевізор.

ОСОБА_7 жил в  квартирі ОСОБА_4 до 2004р., ОСОБА_10 також проживав біля року, але коли саме свідок не пом’ятає. Квартира знаходилась в середньому стані, ремонту не робилось, але ОСОБА_1 щось красила на кухні. Останні два роки ОСОБА_4 хворів і ОСОБА_1 за ним доглядала.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що коли в липні 2008р. він лежав в лікарні разом з ОСОБА_4 то за ним доглядала ОСОБА_1, яку він знав як сусідку по дому. Тоді він дізнався,  що вона є жінкою ОСОБА_4.

В той же час, свідок ОСОБА_13 пояснив, що працюючі вахтером він часто бачив, що ОСОБА_1 приходила до своєї квартири.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона багато років підтримувала дружні стосунки з ОСОБА_4, але ці стосунки так і не стали сімейними, оскільки ОСОБА_4 закорінений холостяк. У нього іноді появлялись інші жінки. Приблизно з 2006р. він став зустрічатися з ОСОБА_1, але їх відносини не можна вважати сімейними. В період 2006-2007р.р. свідок приходила до ОСОБА_4 по 4 рази на місяць, але ОСОБА_1 там ніколи не бачила, не було в квартирі і її речей. ОСОБА_1 не приймала участі  в благоустрої квартири  та дачі ОСОБА_4.

В квартирі ОСОБА_4 весь час хто-то жив, спочатку ОСОБА_7, а в період 2004-2006 р.р. ОСОБА_5, якій попереджав свідка про ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він на протязі 30 років дружив з ОСОБА_4. В квартирі останнього до 2004р. проживав ОСОБА_7, а потім до 2006р. проживав ОСОБА_5 ОСОБА_4 був холостяком, але спілкувався з багатьма жінками.  

Наскільки йому відомо ОСОБА_4 і ОСОБА_1 познайомились в 2006р. на дачі, але вони ніколи не проживали разом та не вели спільного господарства. Він приїжджав до ОСОБА_4 раз в 2-3 місяця і не бачив в квартирі її речей. Саму ОСОБА_1 він бачив на дачі раз чи два,  і в квартирі іноді.

ОСОБА_4 не мав наміру одружитися з ОСОБА_1, яку вважав аферисткою. За два дні до смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 йому подзвонив ОСОБА_4 та сказав, що припинив з нею всі відносини.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він з ОСОБА_4 був знайомий багато років. ОСОБА_1 бачив декілька разів в квартирі ОСОБА_4, але їх відношення не можна вважати сімейними, ночувати вона уходила до дому, в квартирі ніколи не прибирала. На думку свідка, спілкувалась вона з ОСОБА_4 виключно із за грошей.

 Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи 25.05.04р. ОСОБА_1 замовила жалюзі на вікна для встановлення їх за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 18)

В судовому засіданні свідки та сторони підтвердили, що жалюзі дійсно були встановлені в квартирі ОСОБА_4

В період з 6 по 13 серпня 2007р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом відпочивали в Туреччині (а.с. 15-17).

З медичних документів вбачається, що в   період 2008-2009 р.р. ОСОБА_4 хворів та  неодноразово проходив стаціонарне лікування. При заповненні направлення на екстрену госпіталізацію ОСОБА_4 були зазначені дані і телефоні ПІБ родича: ОСОБА_1 Свідок ОСОБА_18 та ОСОБА_14 також підтвердили, що ОСОБА_1 провідувала ОСОБА_4 в лікарні та доглядала за ним під час його хвороби (а.с. 18, 23-29).

З пояснень сторін, свідків  та досліджених у суді документів вбачається, що позивачка ОСОБА_1 займалась похованням ОСОБА_4 та несла основні витрати, пов’язані з організацією  його поховання (а.с. 30-31).

Аналізуючи  досліджені докази та покази свідків, суд приходить до висновку, що між  ОСОБА_4 та ОСОБА_1 існували відносини, які можна охарактеризувати як  сімейні, оскільки більшість свідків та надані докази підтверджують, що вони проживали разом, мали спільні витрати та взаємні права і обов’язки, судом також було встановлено, що під час хвороби позивачка здійснювала догляд за ОСОБА_4, а після його смерті займалась організацією його поховання та несла основні витрати,  а тому вимоги позивачки в частині встановлення факту проживання однією сім’єю підлягають задоволенню.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, що склаладається  з кв.АДРЕСА_1,  земельної ділянки, розташованої на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради та грошового вкладу в КБ «Приват-банк» (а.с. 8-9, 204).

З заявами щодо прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 до нотаріальної контори звернулися: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та  ОСОБА_2   (а.с. 99-100, 103-104, 177).

В п.п. 2, 23 Постанови Верховного Суду України від 30.05.08р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Приймая до уваги те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3  своєчасно звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини і відсутні перепони для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки  ОСОБА_1 та вимог позивача ОСОБА_3 в частині визнання за ними права власності на спадкове майно  та розподілу спадкового майна між спадкоємцями за рішенням суду.

Оскільки встановлення черг спадкоємців відноситься до компетенції нотаріуса при вирішенні ним питання по видачі свідоцтв про право на спадщину, суд також не вбачає підстав для задоволення вимог  позивачки  ОСОБА_1 та вимог позивача ОСОБА_3 в частині визнання їх спадкоємцями першої черги.

Судові витрати в частині задоволенних вимог покласти на відповідачів.

На підставі викладеного,   ст.3 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 213-215,  256, 292, 294 ЦПК України, суд;-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

             Встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1  однією сімєю, як чоловіка та жінки без шлюбу, в період з травня 2004  року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 (чотири) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 (п’ятнадцять) грн.

Стягнути з  ОСОБА_3 користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 (чотири) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 (п’ятнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва в порядку та строки, встановлені законом. Аапеляційну скаргу   протягом десяти днів з дня проголошення рішення, Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: