Справа № 2-а-2575/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу та відстрочення виконання судового рішення, –

В С Т А Н О В И В:

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.05.2010 року та відповідною Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду зобов”язано управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” з 09.07.2007 по 31.12.2007 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст.62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік" на відповідні місяці з урахуванням виплачених сум.

01.06.2010 року підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС головного управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження по виконавчому листу від №2-а-57/09 від 25.05.2010 року.

На підставі заяви боржника - Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації (далі-Управління) від 05.07.2010 року, держвиконавцем була винесена постанова від 07.07.2010 року про відкладення провадження виконавчих дій в строк до 17.07.2010 року, але боржник не виконав добровільно судове рішення, потому 07.09.2010 року та 07.10.2010 року держвиконавець направляв боржнику листи з повторною вимогою виконати судове рішення. 08.11.2010 року від Управління до органу ДВС надійшов лист про неможливість виконання судового рішення, а тому Постановою від 12.11.2010 року ст.держвиконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. за невиконання рішення суду було накладено на боржника (Управління) штраф у розмірі 340 грн..

Не погоджуючись із цим, Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації звернулось до суду із зазначеним позовом, де просить суд скасувати вищеназвану Постанову від 12.11.2010 року про накладення штрафу та також відстрочити виконання судового рішення по виконавчому листу від №2-а-57/09 від 25.05.2010 року до виділення коштів в Державному бюджеті України на вказані цілі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги письмові заперечення проти позову зі сторони відповідача (а.с.20-22), вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

Судом установлено, що боржник (Управління) не виконав судове рішення у порядку та строки установлені для добровільного його виконання, зокрема і впродовж додатково наданого строку по заяві боржника, потому неодноразово 07.09.2010 року та 07.10.2010 року держвиконавець направляв боржнику листи з повторними вимогами виконати судове рішення.

Статтею 124 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов”язковими до виконання на всій території України, а ст.87ч.3 Закону України “Про виконавче провадження” вказує на те, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.

Поважних причин невиконання судового рішення у матеріалах справи - відсутні, при цьому суд не може брати до уваги твердження представника Управління (боржника) про причини невиплати коштів на користь ОСОБА_1 (стягувача) - відсутність коштів на рахунках - бо ці-ж причини і вказувались Управлінням при розгляді справи по суті в місцевому та апеляційних судах, ніяких змін у позиції Управління (боржника) не відбулося.

Тому, суд приходить до висновку про правомірність винесеної держвиконавцем постанови від 12.11.2010 року про накладення штрафу на боржника, яку оскаржує Управління без надання суду доказів про будь-які порушення держвиконавцем у ході виконавчого провадження судового рішення яке набрало законної сили. При цьому суд висновує, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень і не допустив будь-яких порушень діючого законодавства по відношенню до боржника у виконавчому провадженні - Управління.

Вирішуючи-ж питання про відстрочення виконання судового рішення по виконавчому листу від №2-а-57/09 від 25.05.2010 року суд враховує ті обставини, що позиція позивача є незмінною як при розгляді справи з постановленням судового рішення від 25.05.2010 року, так і на цей час, де вказує туж-саму причину невиплати коштів на користь ОСОБА_1 – відсутність коштів на рахунках. Інших поважних підстав і причин, для передбаченої законом відстрочки виконання судового рішення Управління не зазначає, вони відсутні, в т.ч. позивач не наводить доказів про строки і можливість виплати коштів стягувачу в наступному.

Суд, керуючись положеннями ст.263 КАС України - не вбачає виняткових випадків (ч.2 цієї норми закону) і не вважає можливим прийняти рішення про відстрочку виконання судового рішення, з підстав наведених вище і враховуючи незмінну позицію Управління про відсутність коштів на рахунках для виплати ОСОБА_1 присудженої суми, а тому, ця обставина не звільняє боржника від виконання судового рішення, як і не вказує на винятковість випадку необхідності його відстрочення, чи конкректних строків щодо можливостей виплати коштів на користь ОСОБА_1 в наступному.

За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст. 5, 33, 87ч.3 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999року №606-Х1У (з наступними змінами) – суд не вбачає жодної законної підстави щодо задоволення позовних вимог Управління про скасування постанови про накладення штрафу та відстрочення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Управлінню праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області у задоволенні заяви про скасування Постанови від 12.11.2010 року ст.держвиконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. про накладення штрафу та відстрочення виконання судового рішення – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Білокур В.І.