Справа № 2-7389/2010р.

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    10 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді:                                 Бондаренко В.М.

при секретарі     :                                 Троян В.Б.

за участю позивача:                                                 ОСОБА_1

розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з відповідача борг в сумі 8000 грн. та судові витрати по справі.  

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 23 вересня 2009 року відповідач за даним позовом, якого вона знає, як свого знайомого, взяв у неї в борг 8000 грн. для власних потреб, про що власноруч написав розписку. Відповідач у розписці зобов’язався повернути їй суму боргу в строк до 01 березня 2010 року. Однак, по закінченню вказаного терміну, після 01 березня 2010 року, відповідач суму боргу не повернув. За останній час вона неодноразово зверталася до відповідача із проханням повернути їй гроші, але всі ці звернення ніякого позитивного результату не дали, відповідач на її прохання не реагує.  

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засіданні не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.  

Відомостей про неможливість з’явитися в судове засідання відповідач суду не надав. Враховуючи думку позивача та представника позивача, про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів по справі у відсутності відповідача, суд на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали цивільної справи,  встановив наступне:

23 вересня 2009 року позивач передала у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 8000 грн. зі строком повернення до 01 березня 2010 року. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем ОСОБА_2 була написана розписка від 23.09.2009 року (а.с. 7), якою підтверджується факт передачі грошової суми у розмірі 8000 грн. В установлений в розписці строк грошові кошти повернуті не були. Неодноразові звернення до відповідача, щодо повернення позики у розмірі 8000 грн. не призвели до позитивного результату.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, форма договору позики не порушена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками. у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати, а саме: суму судового збору в розмірі 80,00 грн., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 225, 226, 228, 367  ЦПК України, ст. ст. 22, 625, 1047, 1049 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 23 вересня 2009 року в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., а також судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 00 коп., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційного порядку.

Суддя:                                           В.М. Бондаренко