Р І Ш Е Н Н Я №2-391\10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соколянської О.М.,
при секретарі Мартиновій М.А., Язовських О.О., Гончаровій С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що 04.07.2008 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду був задоволений частково його позов до ОСОБА_2. За рішенням суду за позивачем було визнано право власності на 1\4 частину житлового будинку о АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано на позивачем право власності на 1\8 частину автомобіля «Опель» 1988 року випуску в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, та 1\4 частину грошових внесків з належними до них відсотками, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3. В листопаді 2003 року відповідачка переоформила на себе рахунок НОМЕР_1 на свій рахунок. Залишок коштів становив суму 6175 гривень з яких 1\4 частина належить позивачу в сумі 1543,75 гривень. Позивач вважає, що відповідачка повинна сплатити йому цю суму з урахуванням індексу інфляції з жовтня 2003 року по грудень 2009 року у 1374 гривні. ОСОБА_3 займався торгівлею, а відповідачка будучи його дружиною допомагала йому. Після смерті батька відповідачка сама стала займатися бізнесом та використовувала товар, який належав батькові. Відповідачка повинна сплатити позивачу 1\8 частину доходів з вересня 2003 року по грудень 2009 року з урахуванням індексу інфляції у сумі 25683 гривні. Також позивач просить стягнути з відповідачки на його користь вартість 1\8 частини автомобіля Опель кадет», 1988 року випуску дн НОМЕР_2 в сумі 3959 гривень, та судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала.
Представник позивачки ОСОБА_2 – ОСОБА_4, просив суд у позові відмовити у зв’язку з його недоведеністю.
Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Як встановлено в судовому засіданні, 4 липня 2008 року Новомосковським міськрайонним судом був розглянутий позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та визнання права спадкування за законом. Позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково. Судом був визнаний недійсним заповіт від 03.12.2001 року, згідно якого ОСОБА_3 заповів своє майно дружині ОСОБА_2. За ОСОБА_1 було визнано право власності на 1\4 частину житлового будинку о АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. За ОСОБА_1 було визнано право власності на 1\8 частину автомобіля «Опель» 1988 року випуску в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, та право власності на 1\4 частину грошових внесків з належними до них відсотками, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, що підтверджується копією рішення на ас.6-8.
Під час розгляду справи Новомосковським міськрайонним судом у період з 2003 року по 2008 рік ОСОБА_1 не заявляв вимоги до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на товар, який належав померлому ОСОБА_3, і який потім нібито торгувала ОСОБА_2 в 2003 році.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 вартості 1\8 частини з урахуванням індексу інфляції вартості товару у сумі 25683 гривні не підлягають задоволенню у зв’язку з їх недоведеністю.
Також позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1490 гривень, які позивач міг отримати в ощадному банку з відсотками.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 за період з липня 2008 року по 24.06.2010 року не звертався до Новомосковського відділення №2991 Ощадбанку України з заявою про переоформлення 1\4 частини грошових коштів, які належали ОСОБА_3 на рахунках НОМЕР_3 НОМЕР_4 НОМЕР_1. ОСОБА_2 отримала 50 гривень згідно постанови №382 від 26.03.2003 року у листопаді 2003 року, що підтверджується документами на ас.60, 67,83.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 вартості 1\8 частини автомобіля «Опель кадет Караван», 1988 року випуску дн НОМЕР_2 у сумі 3959 гривень підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 04.07.2008 року за позивачем визнано право власності на 1\8 частину автомобіля «Опель кадет Караван», 1988 року випуску дн НОМЕР_2. Таким чином автомобіль знаходився у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ас.8. Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України автомобіль «Опель кадет Караван», 1988 року випуску дн НОМЕР_2 є неподільною річчю. Співвласник у спільній частковій власності має право грошової компенсації вартості його частки.
Згідно довідки на ас.90,91 за відповідачкою ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль «Опель кадет Караван », 1988 року випуску дн НОМЕР_2 19.09.2002 року та знятий з обліку 08.06.2005 року.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 підтвердила, що автомобіль «Опель кадет Караван», 1988 року випуску дн НОМЕР_2 був проданий у 2005 році за 500 гривень на металобрухт. Таким чином станом на 4.07.2008 року, (винесення рішення судом) відповідачка одноособово розпорядилася автомобілем. Таким чином позбавивши позивача права власності на вищезазначений автомобіль визначений судом.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки вартості його частки у спільній частковій власності на автомобіль. Позивач ОСОБА_1 надав до суду висновок вартості автомобіля «Опель кадет Караван», 1988 року випуску станом на 2003 рік. Вартість автомобіля на 2003 рік становить суму 13648 гривень 64 копійки, що підтверджується документом на ас.76. Вартість 1\8 частини складає суму 3959 гривень.
За таких обставин і в силу вимог, які містяться в ст.60 ЦПК України позивач довів свої позовні вимоги. Відповідачка ОСОБА_2 повинна сплатити позивачу вартість 1\8 частини автомобіля в сумі 3959 гривень
Відповідно до ст.88 ЦПК України відповідачка позивача сплатити позивачу судові витрати по сплаті за проведення оцінки автомобіля в сумі 100 гривень ас.75.
Керуючись ст.7, 10, 15, 57, 60, 61, 88 ЦПК України, ст.ст.183, 356, 358, 360, 361, 362, 364 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1\8 частини автомобіля «Опель кадет», 1988 року випуску дн НОМЕР_2 у сумі 3959 гривень, судові витрати по сплаті за проведення оцінки автомобіля в сумі 100 гривень.
В іншій частині позові відмовити.
На рішення суду протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга про апеляційне оскарження.
Суддя О.М.Соколянська