Справа № 2-1030/10                                                          

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

14 грудня 2010 року Світловодський  міськрайонний суд Кіровоградської області  в  складі : головуючого - судді Гармаш Т.І.,  при секретарі - Пересунько О.А, розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом Світловодського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог АКБ "Форум", Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус ОСОБА_5., орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення вартості квартири-

  ВСТАНОВИВ:

            Відповідно до ст. 36 Закону України “ Про прокуратуру ”, прокурор звернувся до суду із позовом, в інтересах особи, яка за рішенням суду обмежена у цивільній  дієздатності,  про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та стягнення вартості квартири. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5. За вказаним договором у власність ОСОБА_2 перейшла квартира. Проте  на час укладання договору від 13 лютого 2008 року  продавець ОСОБА_6 не мав цивільної дієздатності на укладення відповідного договору, оскільки за рішенням Світловодського міського суду від 13 травня 2003 року був обмежений у цивільній дієздатності. На час укладання договору ОСОБА_1 не мав піклувальника та родичів. Прокурор вважає, що договір, укладений обмежено дієздатною особою може бути судом визнаний недійсним з підстав зазначених у статті 223 ЦК України.

          В судовому засіданні прокурор позов підтримав та пояснив, що покупець ОСОБА_2 користуючись психічним станом ОСОБА_1 та приховуючи від нотаріуса факт психічної хвороби продавця та його обмеження в цивільній дієздатності заволодів нерухомим майном ОСОБА_1, а саме квартирою, яка розташована по АДРЕСА_1.  

          Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором позов. Зазначив, що договір він підписав під загрозою своєму життю. Грошових коштів від покупця за договором він не отримував.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позов не визнали. ОСОБА_2 суду пояснив, що він бажав придбати квартиру у місті Світловодську. Квартира ОСОБА_1 привабила його тим, що була у центрі міста і продавалась за прийнятною для нього ціною. ОСОБА_1 на час укладання договору жив у іншій квартирі  із жінкою, яку він особисто не знає.  Пояснив суду, що він біля двох місяців спілкувався з ОСОБА_1 та жінкою на ім'я ОСОБА_9, яка жила з ОСОБА_1. Продаж квартири вони домовились вчинити за 16 тисяч доларів США. За придбану квартиру повністю розрахувався, і про те, що позивач був обмежений в дієздатності під час укладення договору купівлі-продажу не знав. Зазначив, що за квартиру він позивачу сплатив 16000,0 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою, а також сплатив 2000,0 доларів США на переоформлення квартири та сплатив борги, за комунальні послуги.

           Співвідповідач по справі, ОСОБА_3, у судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він, придбав квартиру у ОСОБА_2 Коли купував квартиру, то про обставини укладення попередньої угоди ОСОБА_2 йому не повідомляв.

          Співвідповідач ОСОБА_4 позов не визнала та суду пояснила, що купуючи квартиру, вона не мала сумнівів стосовно її власника. При купівлі даної квартири їй не було відомо про обставини попередніх угод. Крім цього вона зазначила, що квартира була придбана за кошти, отримані у кредит. У порядку забезпечення зобов'язання між нею та банком був укладений договір іпотеки квартири.

            Представник третьої особи МБТІ, у судове засідання не з'явився надав до суду заяву, у якій просить справу розглядати без участі представника. Пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду  не надав.

            Третя особа, приватний нотаріус ОСОБА_5 суду пояснив, що ним був посвідчений договір купівлі-продажу квартири  Під час її укладення сторони угоди повідомили про те, що розрахунок був проведений між ними повністю до підписання угоди. Будь-яких сумнівів стосовно дієздатності особи продавця у нього не виникло. Дієздатність особи ним перевірялась за паспортом. Про рішення суду щодо обмеження дієздатності ОСОБА_1 йому не було відомо. Реєстр осіб, які за рішенням суду визнані обмежено дієздатними,  відсутній, а тому отримати офіційну інформацію з цього приводу він не мав можливості.  

    Представник третьої особи АКБ  "Форум" позов не визнала у повному обсязі, посилаючись на те, що квартира, придбана ОСОБА_4 є предметом іпотеки за її зобов'язаннями за кредитним договором, який їй надавався на придбання квартири.

    Представник органу опіки та піклування позов прокурора підтримав та суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 згідно рішення суду є обмежено дієздатною особою. Піклувальником ОСОБА_1 до своєї смерті була його мати ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. З цього часу до органу опіки та піклування ніхто не звертався із заявою про призначення його піклувальником. Близьких родичів, які б могли  здійснювати піклування над ОСОБА_1 встановити не вдалося.

            В судовому засіданні були досліджені письмові докази:

- копія договору купівлі-продажу квартири від 13.02.2008р., відповідно до якого, продавець ОСОБА_1 продав, а покупець ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1

- копія пенсійного посвідчення позивача, відповідно до якого він є інвалідом III групи;

- копія письмового пояснення позивача, наданого на ім’я прокурора;

- копія листа МБТІ щодо перереєстрації права власності;

- копія письмового пояснення свідка, наданого на ім'я прокурора;

- копія рішення Світловодського міського суду Кіровоградської області, від 13.05.2003р. щодо обмеження позивача в дієздатності, в зв’язку із зловживанням спиртними напоями та психічною хворобою;

- копія розписки, виданої від імені позивача, відповідачу, про отримання ним 16000 доларів США, в рахунок договору купівлі-продажу АДРЕСА_1;

- копія розрахунків та квитанцій щодо оплати вартості комунальних послуг;

- лист виконавчого комітету Світловодської міської Ради щодо відсутності опікуна у позивача;

- лист МБТІ щодо перереєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1

- копія договору від 13.06.2008 укладеного між співвідповідачем ОСОБА_4 та третьою особою, банком “ Форум ”, згідно якого співвідповідачка отримала 16000доларів США та забезпеченням виконання цього зобов’язання є іпотека квартири АДРЕСА_1

- копія договору від 20.03.2008р., укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та співвідповідачем ОСОБА_3 щодо купівлі продажу квартири АДРЕСА_1

- копія договору від 13.06.2008р., укладеного між співвідповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1

- копія договору від 07.05.1991р. щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яку було придбано ОСОБА_8;

- копія свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім’я  ОСОБА_1, відповідно до якого він успадкував квартиру АДРЕСА_1

- копія договору іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1

- копія заборони нотаріуса щодо квартири АДРЕСА_1

- лист лікувальної установи щодо позивача;

- довідка банку щодо курсу валют.

В судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1, якого відповідно до рішення Світловодського міського суду Кіровоградської області суду від 13 травня 2003 року  було обмежено в дієздатності, та ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Згідно цього договору продавець продав покупцю вказане нерухоме майно, а покупець сплатив його вартість, в сумі 7949,0 грн. Даний договір був належним чином посвідчений нотаріусом.

Статею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, однією із вимог є те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 223 ЦК України правочин, який вчинила фізична особа, цивільна
дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності  без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку, встановленному статею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.

Нормою статті 71 ЦК України передбачені види правочинів, які не можуть вчинятися без дозволу органу опіки та піклування, а саме правочини щодо відмови від майнових прав підоопічного, видання письмових зобов'язань від імені підопічного, укладання договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири, а також укладання договорів щодо іншого цінного майна. Щодо піклувальника, то він має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

При з'ясуванні обставин укладання договору купівлі-продажу квартири обмежено дієздатним ОСОБА_1 встановлено, що як на момент укладання договору так і на момент розгляду справи у суді у ОСОБА_1 піклувальник відсутній, а тому вказаний правочин не може бути схвалений ним.

Виходячи з того, що третя особа орган опіки та піклування, підтримує позов прокурора та вважає, що укладений правочин суперечить інтересам особи обмеженої у дієздатності, суд вважає, що при укладені правочину не дотримані вимоги ст. 71 ЦК України.

З огляду на викладене та з підстав встановлених ст.ст. 203, 215, 223 ЦК України суд вважає, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 13.02.2008 року, укладений обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недійсним, оскільки був укладений особою, продавцем, за межами її цивільної дієздатності, та цей правочин суперечить інтересам самої особи, а тому порушене цивільне право, відповідно ст.16 ЦК України, підлягає захисту.

        Відповідно ст 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

    Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 20.03.2008 року продав придбану у ОСОБА_1 за договором від 13.02.2008 року  квартиру,  ОСОБА_3, який є співвідповідачем у справі. У свою чергу ОСОБА_3 13.06.2008 року продав придбану у ОСОБА_2 квартиру ОСОБА_4

    Вирішуючи питання щодо застосування наслідків недійсності правочину, суд виходить з того, що особи, які придбали квартиру після відчуження її ОСОБА_1 ОСОБА_2 є добросовісними набувачами, оскільки вони не знали і не могли знати, що особа, яка його відчужувала не мала права на це.

    Нормою ч. 1 ст. 388 ЦК України, передбачені можливі випадки, коли майно може бути витребувано у добросовісного набувача. Перелік вказаних випадків є виключним і не передбачає можливості витребування майна у добросовісного набувача у разі застосування наслідків пов'язаних з недійсністю правочину. У зв'язку з цим позовні вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

    За таких обставин, суд вважає, що правомірним у даному випадку буде застосування наслідків недійсності правочину, яке полягає у відшкодуванні вартості того, що одержано за договором за цінами, які існують на момент відшкодування.

    Відповідно до висновку (Т.2 а.с.141-160) про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість квартири станом на 09.12.2010 року складає 108125 грн.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням майнового права обмежено дієздатної особи ОСОБА_1 та неможливості повернення у натурі квартири, йому повинна бути відшкодована вартість квартири за цінами на момент відшкодування а саме у сумі 108125 грн.

Обов'язок відшкодування вартості квартири суд покладає на відповідача ОСОБА_2, оскільки він придбаваючи квартиру в особи, дієздатність якої обмежена, мав можливість отримати інформацію про продавця, проте не скористався такою можливістю, а тому суд вважає, що укладаючи договір купівлі-продажу квартири, він діяв свідомо.

    На підставі викладеного та ст.ст. 16, 71, 203, 215, 216, 223, 388 керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218, ЦПК України,-

          ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  13 лютого 2008 року та посвідчений приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_5. за № 497 – недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість квартири 108125 (сто вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти  днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                       Т.І. Гармаш