Справа  № 2 –1501,  

    2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        20 грудня   2010 року    Диканський районний суд  Полтавської області у складі :  

                          головуючої          -     судді Щабельської І.В.

                          при секретарі                       Іванченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Диканька цивільну справу за позовом   Кредитної спілки «Полтава і полтавці» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

                                            В С Т А Н О В И В :

              12 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 268 на суму 5 000 грн. на строк до 12 квітня 2010 року під 0,19 % щоденно на залишок суми кредиту. Кредитні кошти були надані ОСОБА_1 у встановленому договором порядку.

Вказуючи на те, що відповідач свої зобов’язання  за вказаним кредитним договором не виконує, в результаті чого станом на 25 листопада 2010 року виникла заборгованість за кредитом в загальній сумі 35 039,02 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та відшкодування сплачених судових витрат.

Позивач подав суду заяву про підтримання позову та розгляд справи без участі його представника.

        Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був попереджений про час слухання справи. За таких обставин розгляд справи був проведений без його участі.

           Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

 Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати відсотки, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.  

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних відсотків.

Ст. 549 та ст. 551 ЦК України визначають, що неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен повернути кредиторові у разі порушення зобов’язання боржником. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Закон передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, згідно позовних вимог позивача, станом на 25 листопада 2010 року становить 35 039, 02 грн. і включає в себе основну заборгованість за кредитом у розмірі 3 004,08 грн. та суму відсотків за користування кредитом разом з додатковим відсотком за прострочення в сумі 32 034, 94 грн.      Із п. 1.1 Кредитного договору № 268, укладеному сторонами 12 квітня 2008 року, відсотки за користування кредитом складають 0,19 % щоденно на залишок суми заборгованості. Залишок суми заборгованості по кредиту складає 3004 грн. 08 коп. Відповідно до п. 1. вказаного договору заборгованість по відсотках за період з 12.01.2009 року по 25.11.2010 року складає 3004,08 х 0,19 % х 683 дні =  5,71 х 683 = 3899 грн. 93 коп. Загальна сума збитків, враховуючи неодержаний дохід /відсотки/ складає 3004,08 + 3899,93 = 6904,01 грн. Інша сума заборгованості складає 35 039,02 – 6904,01 = 28 135,01 грн. Ця сума фактично є неустойкою – пенею за прострочення грошового зобов’язання, хоча у п.п. 9.1. вказаного договору вони і названі подвійним, потрійним та іншим розміром відсотків. Тобто, розмір пені перевищує розмір завданого збитку більше ніж у чотири рази. При цьому суд приходить до висновку, що позивач умисно з метою нарахування якнайбільшої суми пені не скористався положеннями абзаців «б», «в» та «г» п.п. 4 п. 3.1.1. вказаного договору в частині вимоги дострокового повернення кредиту в разі затримання сплати Позичальником частини кредиту та /або відсотків на строк 30 днів чи перевищення суми несплаченої заборгованості більш як на 10 % від суми кредиту, подавши позов до суду лише через 683 дні або майже два роки з дня прострочення сплати кредиту. За таких обставин суд вважає необхідним застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України і зменшити розмір неустойки, так як він значно перевищує розмір збитків, та за наявності бездіяльності позивача в частині прийняття мір до повернення відповідачем грошових коштів з метою збільшення штрафних санкцій. В той же час суд  враховує ту обставину, що відповідач протягом тривалого терміну не виконував свої грошові зобов’язання по кредитному договору, і вважає необхідним стягти з нього на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 3004,08 коп., заборгованість по відсотках в сумі 3899,93 грн., а також неустойку /пеню/ за прострочення грошового зобов’язання в розмірі 6904,01 грн., яка дорівнює сумі основної заборгованості по кредиту за заборгованості по відсотках.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягти з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 551, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 79, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

                  Стягти з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитом 3004,08 грн., заборгованості по відсотках 3899,93 грн. та пені  6904,01, грн., а всього разом 13 808 /тринадцять тисяч вісімсот вісім/ грн. 02 коп.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» в рахунок відшкодування сплаченого судового збору в сумі 137, 90 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього разом 257 /двісті п’ятдесят сім / грн. 90 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: