Справа № 2-а-3779           2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 листопада  2010 року                                         Тельманівський районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді                                                                                   Ольховської О.В.,  

                при секретарі                                                                                            Папаяні С.М.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Тельманове справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі про перерахунок пенсії з 01.01.2006 року з урахуванням вимог ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вимог частини 3 ст. 67 даного закону, -

                                                                       В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі про перерахунок пенсії з 01.01.2006 року з урахуванням вимог ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вимог частини 3 ст. 67 даного закону.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов’язаному з наслідками аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку і отримує пенсію в УПФУ в Тельманівському районі Донецької області. Вважаючи, що він має право на перерахунок пенсії, звернувся до відповідача з цим питанням, в чому йому було відмовлено. Просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії із розрахунку мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог ст.ст.50,  54 ч.4, ст.67 ч.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1  не з’явився. Надав до суду заяву про розгляд справ за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ в Тельманівському районі та надав заперечення проти позову, у яких вказує, що відповідач дійсно знаходиться на обліку в УПФУ в Тельманівському районі Донецької області та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду завдану здоров’ю, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року. Позивач вимагає встановлення йому основного розміру пенсії та додаткової пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлено частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але частиною 3 цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Також в запереченні вказується, що відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов’язковими для виконання.

Дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій у період, визначений у позовних вимогах і вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню, з наступних підстав.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 від 16.10.1996 року, ксерокопія якого знаходиться в матеріалах справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з встановленням причини інвалідності – захворювання, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується, посвідченням НОМЕР_2  від 09.02.2000 року.  Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Тельманівському районі Донецької області.

Своєю постановою Донецький окружний адміністративний суд від 29.08.2008 року, зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50,54,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2008  року.

12.11.2010 року позивач звернувся до УПФ України в Тельманівському районі Донецької області  із заявою  про перерахунок основної та додаткової пенсії, з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року на підставі ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15.11.2010 року своїм листом Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області відмовило у перерахунку пенсії з огляду на відсутність законних підстав.

Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки, згідно ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4.  Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частиною 3 статті 54 вказаного Закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4( статті 30-35 Закону).

Відповідно до п.4 ст.54 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія з інвалідності третьої  групи  не повинна бути нижчою шести мінімальних пенсій за віком.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунку і виплати пенсій.

Частиною 1 ст. 33 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ-й групі інвалідності – шести мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

Згідно ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”,- у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2007 року -380 гривень, з 1 квітня 2007 року -387 гривень, з 1 жовтня 2007 року-395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня -380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня -411 гривень при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовуються прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 гривень та 415,11 гривень.

Законом України № 2505-04 “Про внесення змін до Закону україни “Про державний бюджет України на 2008 рік” встановлено мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в таких розмірах: з 01.01 2008 року – 470 гривень, з 01.04.2008 року -481 гривень.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи , особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Крім того, суд приймає до уваги, що стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає встановлення особам, віднесеним до 1 категорії щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі інвалідам ІІІ групи – 50% мінімальної пенсії за віком.

З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894, з 01.09.2004 року).

Відповідно до п.2 вказаної постанови,-розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19,91 гривень.

Постановою пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року №4 в пункті 13 надається роз'яснення щодо правомірності застосування п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 при визначенні підвищень, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначення розміру підвищення виходячи з розрахункової величини 19,91 гривні. А розміри цих підвищень, як і мінімальні розміри пенсій інвалідів – чорнобильців, визначались виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно ст.16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України – конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на  пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою  даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так ст.8 КАС України.

Частиною 2 статті 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справи “Проніна проти України”, справи “Кечко проти України”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року , оскільки з 01.01.2008 року перерахунок пенсії позивачу був зроблений на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2008 року.

Згідно з п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008,  статтями 2 - 15, 17, 18, 33 - 35, 41, 42, 47 – 51, 56 – 59, 69 -71, 86, 87, 94,  104 - 107, 110, 111, 121, 122 - 143, 151 - 154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,     суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1   – задовольнити частково.  

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1   перерахунок і виплату основної – державної пенсії із розрахунку 6-ти мінімальних пенсій за віком, яка не може бути меншою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб та додаткової пенсії – 50 % мінімальної пенсії за віком, за шкоду завдану здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2006 року по 31.12.2007  року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня  отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії  апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя