Справа № 2-814/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         29.11.2010 року            Тиврівський районний суд Вінницької області

                в складі головуючого Кіосак Н.О.

                за участю секретаря  Чорної  Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 18.04.2008р. з метою підтвердження намірів укладення договору купівлі-продажу  квартири в АДРЕСА_1   між ним та ОСОБА_2 укладено договір завдатку  , за яким він сплатив відповідачу 3000 доларів США. Договір купівлі-продажу повинен був бути укладений до 18.06.2008р.

Однак договір  купівлі-продажу не укладено,  відповідач ухиляється від його укладення , мотивуючи тим, що ціна квартири  підвищилась, сплачені ним кошти відповідач не  повернула .

Відповідно до ст.. 571 ЦК України , якщо порушення зобов»язання сталось з вини  кредитора, він зобов»язаний  повернути боржникові  завдаток  та додатково сплатити   суму розміру завдатку  або його вартості .

Просить стягнути  46200 грн., що відповідно до курсу НБУ  еквівалентно 6000 доларам США та судові витрати. .  

В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.    

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, хоч про слухання справи повідомлена в порядку , встановленому законом за місцем реєстрації ( ст.. 74 ЦПК України).  Заява про відкладення справи не надійшла.

    Суд, вислухавши позивача, свідків,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового  задоволення, виходячи з наступного.

      Згідно договору про надання завдатку від 18.04.2008р.  сторони   дійшли згоди, що в рахунок майбутнього договору  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1     позивач  сплачує  відповідачу завдаток у грошовій сумі   15150грн. , які на 18.04.2008р. еквівалентно згідно курсу НБУ 3000доларів.  

      Згідно п. 3  даного Договору відповідач  у випадку відмови укласти даний договір зобов»язалась повернути позивачеві 15150грн.  

Позивач ОСОБА_1, допитаний як свідок та свідок ОСОБА_4 показали, що в рахунок майбутнього договору  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1 ,     позивачем відповідачу було сплачено 3000 доларів США.      

      Згідно п.3 ч.1 ст. 208 ЦПК України право чини  фізичних осіб  на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму  доходів громадян ,  крім  правочинів,  передбачених частиною першою статті 206 ЦК України ( які повністю виконуються сторонами в момент  їх вчинення)  належить вчиняти у письмовій формі.

Рішення суду в  разі недодержання письмової форми не може ґрунтуватись на свідченнях свідків ( ч.1 ст. 218 ЦК України).

Показання свідків спростовується наданим договором від 18.04.2008р. , згідно якого вбачається , що позивачем відповідачу передано саме 15150 грн.   Письмових доказів на обґрунтування показань свідків суду не надано.     Враховуючи викладене , суд вважає, що по справі не доведено, що позивачем відповідачу було передано 3000 доларів США.

Крім того , підстав для стягнення переданої  позивачем відповідачу суми в подвійному розмірі не вбачається виходячи з наступного.  .

        Завдаток – це вид забезпечення виконання зобов»язання  ( ч.1 ст. 546 ЦК України). . Згідно ч.1 ст.. 570 ЦК України задатком є грошова сума  або рухоме майно, що видається  кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження  зобов»язання і на забезпечення його виконання.  

      Таким чином, завдатком забезпечується дійсний договір ( зобов»язання) ( який уже укладений між сторонами ). Однак , договір –купівлі -продажу сторони не уклали.

До укладення основного договору чинним законодавством передбачена можливість укладення попереднього договору, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку

 ( у певний термін) укласти в майбутньому   основний договір  на умовах встановлених попереднім договором ( ч. 1 ст. 635 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України попередній договір  укладається у формі, встановленій для основного  договору .    

Згідно ст.. 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири  іншого нерухомого майна  укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак в нотаріальному порядку наданий суду договір не посвідчений.

Згідно ч.1 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума  в рахунок належних з боржника платежів , є завдатком, вона вважається авансом.

 Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача  підлягають грошові кошти в сумі 15150 грн. .

Згідно ст. 88 ЦПК України суд присуджує судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог  в сумі 1462грн. ( 32, 79 % ( 15150грн.  х100/46200грн.) х 4460 грн.  ( судові витрати позивача) /100).    

Керуючись ст.ст.10, 11, 60,61,  88, 212- 215 ЦПК України, ст.208, 218, 546, 548, 570, 635, 657 ЦК України, -

вирішив:

Позов задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15150 грн. та судові витрати 1462, 53  грн..

Рішення може бути подана оскаржене  до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб.

Головуючий                                               Н.О.Кіосак