Справа № 2-975/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді             Ковальчук Т.А.

при секретарі                     Хорольській І.П.

за участю представника позивача             ОСОБА_1        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку. Позивач в позові посилається на те, що 20 серпня 2010 року вона отримала в дар житловий будинок                                     з господарськими спорудами та будівлями які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Після належного оформлення житлового будинку у власність позивач вирішила приватизувати земельну ділянку під своїм житловим будинком та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. З цим питанням вона звернулася до виконкому Котовської сільської ради, однак отримала відмову, оскільки виявилося, що дана земельна ділянка уже приватизована ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позивач зазначає, що оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою, де знаходиться житловий будинок не збереглися. У відділі Держкомзему позивачеві надали копії державних актів. У зв’язку з цим позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати право власності на земельні ділянки.                          .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши заяву, в якій прохає розглянути справу в їхню відсутність.

Вислухавши пояснення  позивача,  дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

12 серпня 2005 року ОСОБА_3 подарувала  житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області ОСОБА_4 (а. с. 31).

З договору купівлі-продажу домоволодіння від 05 липня 2010 року видно, що житловий будинок за вказаною адресою придбав ОСОБА_5 (а. с. 32).

Згідно договору дарування домоволодіння від 20.08.2010 року, житловий будинок,                     що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області подаровано позивачеві ОСОБА_5 (а. с. 9). Право власності на вказане домоволодіння було зареєстровано 27.08.2010 року (а. с. 10).

Земельні ділянки площею 0.1786 га та 0.2500, призначені для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області належали – ОСОБА_3 (а. с. 12-15).

ОСОБА_3 померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим виконкомом Котовської  сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, серії НОМЕР_1, актовий запис № 15 (а. с. 11).

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю
або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється  право  власності,   право   користування   земельною ділянкою,  на  якій розташовані ці об'єкти.                        До особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені
на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить право власності                  на земельну ділянку або її частину,  на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником житлового будинку, тому необхідно визнати за ним право власності на земельні ділянки на яких розташоване домоволодіння позивача.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Оскільки позивач через хворобу знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, суд доходить до висновку про можливість зменшення розміру сплати судового збору.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 120 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

-   земельну ділянку площею 0.2500 га, розташовану в АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, призначену для будівництва                   і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, згідно із Державним актом  на право приватної власності на земельну ділянку, серії ДП  № 079443                          від 19 липня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів              на право власності на землю за № 010512300515, кадастровий номер                          1222383500-02-001-0020;

-   земельну ділянку площею 0.1786 га, розташовану в АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно із Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №  079444 від 19 липня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010512300514, кадастровий номер 1222383500-02-001-0021.

ОСОБА_2 зменшити розмір сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                 Т.А.Ковальчук